головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ситнік О.М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про вселення та встановлення порядку користування житловим будинком, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2015 року,

У червні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 10/51 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Співвласниками вказаного житлового будинку є відповідачі ОСОБА_6, якій належить 31/51 частини будинку, та ОСОБА_8, якому належить 10/51 його частини.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 липня 2013 року у справі № 2-33/12 в реальному поділі будинку АДРЕСА_1 відповідно до часток кожної зі сторін, було відмовлено. Сторонами не було досягнуто згоди щодо користування житловим будинком.

Позивач зазначала, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні будинком, а тому просила усунути їх шляхом вселення та визначити порядок користування житловим будинком.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2015 року, позов ОСОБА_5 задоволено частково. Встановлено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 виділивши у користування: ОСОБА_5 кімнату "1-7" площею 12,1 кв. м; інші житлові кімнати: "1-5" площею 6,7 кв. м, "1-6" площею 11,6 кв. м, "1-10" площею 13,1 кв. м, "1-11" площею 6,6 кв. м - відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7; підсобні приміщення: кухню "1-1" площею 7,3 кв. м, коридор "1-2" площею 6,1 кв. м, кухню "1-3" площею 6,4 кв. м, кухню "1-4" площею 7,6 кв. м, коридор "1-8" площею 6 кв. м, коридор "1-9" площею 6,1 кв. м, надвірні будівлі та споруди: гараж "Б", сарай "В", сарай "Г", літній душ "Д", сарай "З", вбиральню "Т", колодязь "К", вигрібні ями "К1" та "К2", ворота "О", огорожу "О1" - залишено у загальному користуванні. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 належить по 10/51 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 а ОСОБА_6 - 31/51 його частини.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 липня 2013 року у справі № 2-33/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про поділ спадкового будинку в натурі, визнання права власності в порядку спадкування на частину земельної ділянки та встановлення порядку користування нею і за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_8, про виділення в натурі частини майна та усунення перешкод в його користуванні, відмовлено у задоволенні позовів з підстав того, що у висновку додаткової судово-будівельної експертизи від 25 червня 2013 року, яка була проведена у цій справі, зазначено, що розділити спірний житловий будинок відповідно до часток сторін у спільній частковій власності не вбачається можливим (а. с. 16-20).

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (v0007700-91) , якщо виділ частки у будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями.

Встановивши у даній справі, що житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 належить сторонам у справі на праві спільної часткової власності і відповідно до рішення апеляційного суду Київської області від 29 липня 2013 року його поділ є неможливим, суди з урахуванням роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (v0007700-91) та заявлених ОСОБА_5 позовних вимогдійшли висновку про наявність підстав для встановлення порядку користування будинком. При цьому суди врахували як інтереси позивача, так і інтереси відповідачів, і встановили такий порядок, який не порушує права останніх.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника про допущені судами порушення при виділенні у користування сторонам приміщень є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2015 року залишити без змін.