розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 у період з 10 листопада 1988 року по 2 січня 2013 року безперервно проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та у Збройних Силах України. З 29 червня 1992 року по 18 червня 2013 року перебував у військовій частині А1978 Запорізького гарнізону на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року визнано протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя щодо не включення ОСОБА_3 та членів його сім'ї до рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року № 2 "Про надання квартир для постійного проживання" як осіб, які в порядку черговості мають бути забезпечені одним з житловим приміщенням з числа виділених державою 39 квартир за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя розглянути питання про надання ОСОБА_3 та членам його сім'ї на праві постійного користування вільної однокімнатної квартири у м. Запоріжжі з числа новозбудованого, або виключеного з числа службового, або вивільненого, або придбаного у фізичних чи юридичних осіб житла, передбаченого для надання у Запорізькому гарнізоні військовослужбовцям Збройних Сил України та особам, звільненим з військової служби.

Зазначають, що вони не отримали житлового приміщення, з приводу якого розглянуто адміністративну справу та ухвалено постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року.

Таким чином, просили стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (далі - КЕВ м. Запоріжжя) на свою користь 228 144 грн 78 коп., як відшкодування шкоди, завданої протиправними діями КЕВ м. Запоріжжя у зв'язку із не включенням ОСОБА_3 та членів його сім'ї до рішення КЕВ м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року № 2 "Про надання квартир для постійного проживання" як осіб, які в порядку черговості мають бути забезпечені одним з житлових приміщень, виділених державою 39 квартир за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з КЕВ м. Запоріжжя на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 228 144 грн 78 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями КЕВ м. Запоріжжя, у зв'язку з невключенням ОСОБА_3 та членів його сім'ї до рішення КЕВ м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року № 2 "Про надання квартир для постійного проживання" як осіб, які в порядку черговості мають бути забезпечені одним з житлових приміщень з 39 квартир, виділених по АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до КЕВ м. Запоріжжя про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Даний висновок не ґрунтується на нормах процесуального права та матеріалах справи.

Установлено, що ОСОБА_3 звертався до суду в порядку адміністративного судочинства про визнання неправомірними дій КЕВ м. Запоріжжя щодо невключення його та членів його родини до рішення від 17 грудня 2012 року № 2 "Про надання квартир для постійного проживання". Постановою Запорізького окружного адміністративного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2013 року визнано протиправними дії КЕВ м. Запоріжжя щодо невключення ОСОБА_3 та членів його сім'ї до рішення КЕВ м. Запоріжжя від 17 грудня 2012 року № 2 "Про надання квартир для постійного проживання" як осіб, які в порядку черговості мають бути забезпечені одним з житловим приміщенням з числа виділених державою 39 квартир за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано КЕВ м. Запоріжжя розглянути питання про надання ОСОБА_3 та членам його сім'ї на праві постійного користування вільної однокімнатної квартири у м. Запоріжжі з числа новозбудованого або виключеного з числа службового, або вивільненого, або придбаного у фізичних чи юридичних осіб житла, передбаченого для надання у Запорізькому гарнізоні військовослужбовцям Збройних Сил України та особам, звільненим з військової служби.

На виконання зазначеної вище постанови 23 січня 2014 року видано виконавчий лист та 25 січня 2014 року відкрито виконавче провадження. Постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 10 лютого 2014 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до відповіді, наданої 13 березня 2014 року ОСОБА_3, КЕВ м. Запоріжжя повідомив, що на виконання виконавчого листа виданого 23 січня 2014 року, КЕВ м. Запоріжжя розглянув питання щодо надання ОСОБА_3 та членам його сім'ї на праві постійного користування вільної однокімнатної квартири у м. Запоріжжі з числа новозбудованого або виключеного з числа службового, або вивільненого, або придбаного у фізичних чи юридичних осіб житла, передбаченого для надання військовослужбовцям у Запорізькому гарнізоні. На час розгляду з'ясовано, що у Запорізькому гарнізоні вільних однокімнатних квартир з числа новозбудованого, або виключеного з числа службового, або вивільненого, або придбаного у фізичних чи юридичних осіб житла, передбаченого для надання військовослужбовцям у Запорізькому гарнізоні немає. Таким чином, у зв'язку з фактичним виконанням рішення виконавче провадження закрито.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (v0003740-13) вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) (стаття 17) (далі - КАС (2747-15) ), Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (статті 1, 12; далі - ГПК (1798-12) ), Кримінальним процесуальним кодексом України (4651-17) (далі - КПК (4651-17) ) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10) (далі - КУпАП (80731-10) ) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що підстави для стягнення шкоди, яка б випливала із неналежного виконання чи невиконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2013 року щодо незабезпечення позивачів житлом, відсутні, а тому відсутні підстави для розгляду позову в порядку цивільного судочинства як це передбачено ч. 2 ст. 21 КАС України, є передчасним. Зі змісту позовної заяви убачається, що позивачі фактично не погоджуються з діями КЕВ м. Запоріжжя щодо незабезпечення їх квартирою, а тому просять стягнути на їх користь вартість такої квартири, тому наявний спір про право цивільне, який підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, дослідивши обставини справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та передачі справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ст. 336 ЦПК України.