розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: державний нотаріус Другої Київської державної нотаріальної контори Гулевич Д.С., Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_8, Бюро технічної інвентаризації м. Києва, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця, за касаційною скаргою ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_10, на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2012 року,

У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 05 листопада 1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діяв від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 та ОСОБА_12, та перевести на нього права та обов'язки покупця за цим договором.

Позовні вимоги мотивував тим, що мав намір придбати зазначену квартиру для своєї доньки ОСОБА_8, при цьому, маючи попередні домовленості з продавцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, він узгодив приблизну дату укладення договору купівлі-продажу квартири на 05 листопада 1999 року, однак в силу певних обставин, не зміг особисто бути присутнім в день підписання договору, а тому договір купівлі-продажу був підписаний ОСОБА_8

Посилаючись на те, що вказана квартира була придбана за його особисті кошти, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2010 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 05 листопада 1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діяв від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 та ОСОБА_12, в частині покупця - ОСОБА_8

Переведено на ОСОБА_3 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 05 листопада 1999 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі особа, яка не брала участь у справі, ОСОБА_9, в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_10, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_10, на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2012 року у даній справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 листопада 2016 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційне провадження слід закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 "Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку" (v0010740-12) при поданні касаційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 324 ЦПК України права на касаційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої чи апеляційної інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми ЦПК України (1618-15) постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги. Якщо зазначені обставини буде встановлено після відкриття касаційного провадження у справі, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження у справі за такою скаргою та про її повернення особі, яка подала скаргу.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_9 зазначала, що оскаржуваним рішенням порушено права її малолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 2011 року, укладеним між ОСОБА_13 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діяла ОСОБА_9

Крім цього, заявник у касаційній скарзі зазначає, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року було визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_8 та за ОСОБА_8 право власності по 1/2 частини зазначеної квартири. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 17 липня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 Витребувано 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 від добросовісного набувача ОСОБА_9, що діє в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_10 Вселено ОСОБА_8 у вказану квартиру та зобов'язано ОСОБА_9 не чинити йому перешкоди у здійсненні права користування, володіння та розпоряджання вказаною квартирою.

Оскільки з касаційної скарги та матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є сторонами договору, який оспорювався ОСОБА_3, оскаржуваним рішенням питання про їх права та обов'язки не вирішувалось, тому касаційне провадження слід закрити, як помилково відкрите.

Крім того, заявник не позбавлена можливості захистити свої права, у разі їх порушення, у порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема, шляхом подачі відповідного позову до суду.

Керуючись ст. ст. 324, 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_10, на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: державний нотаріус Другої київської державної нотаріальної контори Гулевич Д.С., Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_8, Бюро технічної інвентаризації м. Києва, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця закрити.