розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про повернення коштів за договором банківського вкладу, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2015 року,

У вересні 2015 рокуОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), у якому зазначала, що 03 грудня 2014 року між нею та відповідачем був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 20079075 без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг "ПУ "Перший" на суму 80 тис. грн терміном до 03 червня 2015 року зі сплатою 24 % річних. Оскільки після закінчення строку дії договору банк не повернув їй в повному обсязі проценти за договором, просила суд стягнути з відповідача 5 тис. грн заборгованості за вказаним договором.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_7 4 689 грн 79 коп. заборгованості за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 03 грудня 2014 року № 20079075.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" в дохід держави 487 грн 20 коп. судового збору.

В решті позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що строк дії договору банківського вкладу (депозиту) № 2079075 закінчився до прийняття рішення про початок процедури ліквідації банку, усієї суми нарахованих та належних до виплати відсотків за вищевказаним договором позивачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплачено не було, а тому є підстави для стягнення з відповідача належних позивачу до виплати суми, що не були повернуті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 03 грудня 2014 року між ОСОБА_7 та ПАТ "КБ "Надра" було укладено договір № 2079075 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках Пакету послуг "ПУ Перший", відповідно до якого сума вкладу складає 80 000 грн з процентною ставкою у розмірі 24 % річних строком на 6 місяців по 03 червня 2015 року.

Відповідно до п. 2.6 вказаного договору повернення вкладу та сплата нарахованих процентів здійснюється банком за домовленістю сторін шляхом перерахування коштів на рахунок. Після нарахування банком вкладу та нарахованих процентів на рахунок, зобов'язання банку за цим договором вважаються виконаними належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Правління НБУ від 05 лютого 2015 року № 83 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12, ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 26 від 05 лютого 2015 року про початок з 06 лютого 2015 року процедури виведення ПАТ "КБ "Надра" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06 лютого по 05 травня 2015 року та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року № 85 дію тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" продовжено до 05 червня 2015 року, включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 на підставі постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Надра" розпочата процедура ліквідації ПАТ "КБ "Надра", призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на період з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції викладеного не врахував, не з'ясував фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не звернув уваги на те, що на момент ухвалення рішення у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Таким чином, оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.