Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
1 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 6 жовтня 2016 року
в с т а н о в и л а:
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 5 липня 2012 року о 7 год на автодорозі по вул. Леніна у с. Павлівці Калинівського району Вінницької області сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 ДТП сталася з вини ОСОБА_5, який порушив Правила дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21063. У результаті цього вона, будучи пасажиркою указаного автомобіля, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості та їй була проведена операція. Указувала, що вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання.
Зазначала, що у результаті неправомірних дій ОСОБА_5 їй була завдана моральна та майнова шкода.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь майнову шкоду в розмірі 3 389 грн 46 коп., моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн завданою злочином та витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 6 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 357 грн 17 коп., моральну шкоду в розмірі 35 тис. грн., 500 грн витрат на правову допомогу.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення моральної шкоди скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Задовольняючи частково позов та стягуючи моральну шкоду, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, у тому числі матеріалів кримінального провадження (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 23, 1167 ЦК України, дійшли до правильного висновку, про те, що неправомірними діями відповідача та з його вини, ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, між ними існує причинний зв'язок.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 не довела, а суди не обґрунтували визначений розмір моральної шкоди є безпідставними, оскільки судами встановлено, що незаконні дії відповідача призвели до порушення ОСОБА_4 нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, а також до тривалого лікування. Розмір шкоди відповідає положенням закону щодо врахування вимог розумності та справедливості.
Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 6 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Д.Д. Луспеник
В.І. Журавель
С.Ф.Хопта