розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, державне підприємство "Запорізьке лісомисливське господарсвто", про визнання незаконним та скасування розпорядження районної державної адміністрації, визнання недійсними свідоцтв про право власності, витребування земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 31 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року,

У березні 2014 року прокурор Запорізького району Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації із указаним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29 грудня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 3 га із земель Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_4 оформив право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 2 га та отримав свідоцтво про право власності, ОСОБА_3 також оформив право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 1 га та отримав відповідне свідоцтво. 26 липня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу відчужили зазначені земельні ділянки ОСОБА_5

Посилаючись на те, що зазначене вище розпорядження районної державної адміністрації не відповідало вимогам ст. ст. 20, 23, 55, 56, 118, 207 ЗК України (2768-14) та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р (610-2008-р) "Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", прокурор просив визнати його незаконним, а також визнати недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію цих земельних ділянок за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та ОСОБА_5, внесений на підставі договорів купівлі-продажу від 26 липня 2013 року, витребувати у ОСОБА_5 зазначені земельні ділянки.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 31 липня 2015 року позов прокурора задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29 грудня 2012 року № 1323 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Розумівської сільської ради".

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, видане ОСОБА_4 31 травня 2013 року.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 1 га, розташованої на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, видане ОСОБА_3 31 травня 2013 року.

Витребувано у ОСОБА_5 на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Витребувано у ОСОБА_5на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 1 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, внесений на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно індексний номер: 4194653, виданого Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області 31 травня 2013 року.

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 1 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, внесений на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно індексний номер: 4196922, виданого Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області 31 травня 2013 року.

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, внесений на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М.

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 1 га, розташовану на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, внесений на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано, у задоволенні цих вимог відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову прокурора.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора не оскаржені, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення і були передані у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства без зміни цільового призначення, що суперечить вимогам земельного законодавства. Тому є підстави для визнання розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29 грудня 2012 року незаконним та скасування його, скасування свідоцтв про право власності на земельні ділянки і згідно зі ст. ст. 387, 388 ЦК України витребувано земельні ділянки із чужого незаконного володіння.

Такі висновки судів є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, до яких вірно застосовано норми матеріального права, а поданим сторонами доказам надана належна правова оцінка (ст. 212 ЦПК України).

Судами встановлено, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29 грудня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Того ж дня ОСОБА_4 оформив право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 2 га та отримав свідоцтво про право власності. ОСОБА_3 також оформив право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 1 га та отримав відповідне свідоцтво.

26 липня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу відчужили зазначені земельні ділянки ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Частиною ч. 3 ст. 1 ЛК України визначено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) . Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно зі ст. ст. 4, 5 ЛК України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (п. "ґ" ч. 4 ст. 84 ЗК України).

Відповідно до ст. 56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Згідно зі ст. 57 ЗК України, ч. 1 ст. 17 ЛК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Статтею 27 ЛК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Спірні земельні ділянки віднесені до земель лісового фонду, що підтверджується державним актом на право колективної власності на 261 га землі, виданим 27 грудня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Орджонікідзе (далі - КСП ім. Орджонікідзе).

За схемою розподілу на паї земель колективної власності КСП ім. Орджонікідзе визначено, що земельні ділянки у контурі № 282, площею 25,1 га, до яких входять спірні земельні ділянки, є землями лісового фонду та відносяться до земель лісогосподарського призначення, що також підтверджується листом ДП "Запорізький-науково дослідний та проектний інститут землеустрою" від 04 липня 2013 року.

Висновком ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" від 16 липня 2014 року № 1607/1 встановлено, що земельні ділянки площею 15,72 га у контурі № 282 Розумівської сільської ради не віднесені до зелених насаджень типу парків, садів, скверів та знаходиться поза межами населених пунктів, в той же час їх територія вкрита деревною лісовою рослинністю з конкретними таксаційними характеристиками та має усі ознаки лісового насадження, тому відноситься до земель лісового фонду України та перебуває у державній власності. Категорія земель - землі запасу не надані у власність або у користування громадянам та юридичним особам (код КВЦПЗ-16.00). Вид угідь - земельні лісові ділянки вкриті лісовою рослинністю (код згідно КВЗУ-00501).

Спірні земельні ділянки, передані оспорюваним розпорядженням у власність для ведення особистого селянського господарства, з 1995 року перебували у колективній власності КСП ім. Орджонікідзе та мали статус земель лісогосподарського призначення. Зміна цільового призначення цих земельних ділянок, у встановленому законом порядку, не проводилась. Після ліквідації КСП ім. Орджонікідзе, ці землі входили до складу земель запасу Розумівської сільської ради, як землі лісогосподарського призначення.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що передача спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відбулась без зміни цільового призначення, а, відтак, із порушенням вимог чинного земельного законодавства. Свідоцтва про право власності на земельні ділянки, отримані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі незаконного розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 29 грудня 2012 року, із порушенням ст. ст. 20, 55, 56, 118, 207 ЗК України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р (610-2008-р) "Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", тому підлягають визнанню недійсними.

Крім того, суди дійшли правильного висновку про витребування у ОСОБА_5 зазначених вище земельних ділянок з огляду на наступне.

У п. 4 та п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) судам роз'яснено, що нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам закону та не потребує визнання його таким судом; не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України, за якими власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірні земельні ділянки вибули з власності держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації поза її волею - на підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, прийнятого з перевищенням наданих законом повноважень та всупереч вимогам законодавства, а тому є такими, що підлягають витребуванню у ОСОБА_5 на користь законного власника.

Доводи касаційної скарги про те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель запасу безпідставні, оскільки оспорене прокурором розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, прийняте 29 грудня 2012 року, порушує ст. ст. 20, 55, 56, 57, 207 ЗК України, ст.ст. 4, 5 ЛК України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р (610-2008-р) "Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", а тому обґрунтовано визнано незаконним та скасовано.

Ураховуючи викладене та положення ст. 337 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 31 липня 2015 року, в нескасованій при апеляційному перегляді частині, та рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року залишити без змін.