розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до середньої школи № 147 Деснянського району м. Києва в особі директора ОСОБА_5, треті особи: Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва, про зарахування сум заробітної плати до даних персоніфікованого обліку та зобов'язання сплатити податки, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила:

- зобов'язати відповідача зарахувати суму 170 грн 00 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення до даних персоніфікованого обліку пенсійного фонду за 2001 рік та сплатити податки з зазначеної суми, згідно чинного законодавства;

- зобов'язати відповідача зарахувати суму 15 851 грн 90 коп., згідно з довідкою про доходи податкової інспекції, до даних персоніфікованого обліку пенсійного фонду за 2005 рік та сплатити податки з зазначеної суми згідно чинного законодавства;

- зобов'язати відповідача зарахувати суму 26 299 грн 95 коп., згідно з довідкою про доходи податкової інспекції, до даних персоніфікованого обліку пенсійного фонду за 2008 рік та сплатити податки з зазначеної суми згідно чинного законодавства;

- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 52 000 грн 00 коп. відповідно до ст. 237-1 КЗпП України;

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що 29 серпня 2008 року вона була звільнена з посади вчителя англійської мови середньої школи № 147 за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію.

Позивачка зазначала, що 06 лютого 2013 року вона отримала в управлінні Пенсійного фонду довідку про індивідуальні відомості про застраховану особу з сумами відрахувань із заробітної плати у пенсійний фонд і з'ясувала, що за вересень 2008 року їй була нарахована заробітна плата і з неї не були сплачені податки до пенсійного фонду.

20 червня 2013 року вона звернулася до директора школи та бухгалтера з проханням надати їй довідку про заробіток для обчислення пенсії з 2000 по 2008 рік, та згідно із отриманими довідками за вересень 2008 року їй була нарахована заробітна плата у сумі 2 279 грн 20 коп., проте згідно з довідкою, яку вона отримала раніше, заробітна плата за період з вересня 2008 року по березень 2009 року їй не нараховувалась. Отримавши довідку про доходи з ДПІ та пенсійного фонду позивачка з'ясувала, що існують суттєві розбіжності в сумах заробітної плати між податковою інспекцією та пенсійним фондом за 2001, 2005 та 2008 роки.

Посилаючись на те, що саме відповідач подавав невірні відомості до податкової інспекції та пенсійного фонду, позивачка вважає, що він повинен здійснити перерахунок та подати відповідні відомості, а також вказавши, що такими діями відповідача їй завдана моральна шкода у розмірі 52 000 грн, ОСОБА_4 просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 липня

2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї середньої школи № 147 Деснянського району м. Києва в особі директора ОСОБА_5, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, керувалися вимогами п. 3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 82-2 від 22 грудня 2014 року, та ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також виходили з того, що у 2001 році позивачці була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 170 грн, яка відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 та листа ДПІ від 04 лютого 2002 року не обліковувалася податками, тому вона не увійшла до звіту, поданого відповідачем до пенсійного фонду.

При цьому судами правильно враховано, що розбіжність у звітах за 2005 рік у сумі 49 грн 85 коп. виникла у зв'язку з тим, що у 2005 році позивачці були нараховані та виплачені кошти за перебування на лікарняному у 2004 року, які увійшли до звіту 1-ДФ, поданого до податкової інспекції, проте не увійшли до звіту Пенсійного фонду, оскільки це була виплата за 2004 рік. Крім того, за 4 квартал 2005 року податковою інспекцією було подвоєно суму, хоча відповідачем було подано податковий розрахунок до податкової інспекції з правильною сумою, а за 2008 рік сума 2 279 грн 20 коп. була помилково внесена до звіту пенсійного фонду внаслідок зайво відображеної заробітної плати у вересні 2008 року, що підтверджується і довідкою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва № 82 про співставлення достовірності відомостей про застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку з первинними документами та правильності наданої інформації за 2008 рік (а. с. 24-25).

Зважаючи на вищевикладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушень прав позивачки з боку відповідача, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ