Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року,

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом, обґрунтовуючи який зазначило, що 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Укргазбанк" (далі - ВАТ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 47-К/08, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у сумі 75 758 доларів США строком до 02 вересня 2015 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом. При цьому, позичальник зобов'язався повернути кредит щомісячними платежами у розмірі 902 долара США, а також сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту. Крім того, умовами договору було визначено сплату підвищеної процентної ставки за прострочення сплати кредитної заборгованості та пеню.

Позивач стверджував, що позичальник належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 02 жовтня 2014 року виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі 11 724,46 доларів США та за процентами у сумі 3 363,40 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 31 701 грн 55 коп. та пеня за несвоєчасну сплату процентів у сумі 9 003 грн 23 коп., тому банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у сумі 21 178,66 доларів США.

Також позивач посилався на те, що у порушення умов кредитного договору відповідач не здійснювала страхування предмета застави, тому повинна оплатити штраф у сумі 5 % від заставної вартості предмета застави, що становить 24 568 грн 45 коп.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 26 178,66 доларів США та 40 704 грн 78 коп., штраф у сумі 24 568 грн 45 коп. і судовий збір.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року, позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 47-К/08-VIP від 03 вересня 2008 року, у розмірі 26 178 доларів США 66 центів та пеню в розмірі 40 704 грн 78 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" штраф за порушення умов п. 4.2 Договору застави від 03 вересня 2008 року в сумі 24 568 гривень 45 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 гривень.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання з погашення кредитної заборгованості, а тому позивач має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано стягнули з відповідача штраф, передбачений п. 4 2 договору застави, оскільки відповідачем порушені умови договору застави, а саме: не було застраховано заставлене майно.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що суди не залучили до справи ОСОБА_5 та про безпідставне стягнення суми штрафу, є необґрунтованими та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 03 вересня 2008 р. між ВАТ "Укргазбанк" та відповідачем був укладений кредитний договір № 47-К/08-VIP, відповідно до якого позичальнику надано кредит у сумі 75 758 доларів США строком до 02 вересня 2015 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом.

Пунктом 3.3.3. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язався повернути кредит щомісячними платежами у розмірі 902 долара США, а також сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом.

Пунктом 3.3.4. договору встановлений обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи із підвищеної на 1 % процентної ставки, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Також вказаним пунктом встановлена пеня у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредитної заборгованості станом на 02 жовтня 2014 року виникла заборгованість у сумі 26 178,66 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом прострочена у сумі 11 724,46 доларів США та строкова у сумі 10 814 доларів США, заборгованості за процентами прострочена у сумі 3 363,42 доларів США та поточна у сумі 276,78 доларів США, а також заборгованість за пенею у сумі 40 704 грн 78 коп.

Пунктом 3.2.5. кредитного договору сторони погодили, що банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальником за цим договором у разі порушення термінів сплати будь-яких платежів за цим договором.

Відповідачем не оспорюється отримання кредитних коштів, а також вона не заперечує, що умови кредитного договору нею не виконувалися належним чином і відповідно до погодженого графіку щомісячні платежі нею не вносилися.

Нарахування пені у разі виникнення простроченої заборгованості передбачено пунктом 3.3.4. кредитного договору, відповідно до наданого позивачем розрахунку позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 11 листопада 2011 року по 02 жовтня 2014 року у сумі 2 447,01 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 31 701 грн 55 коп., та пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 13 травня 2013 року по 02 жовтня 2014 року у сумі 694,95 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 9 003 грн 23 коп.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір застави, предметом якого є автомобіль "Ягуар", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 3.3.4. договору застави відповідач зобов'язалася на період дії дійсного договору застрахувати заставлене майно на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Пунктом 4.2. договору застави визначено, що за невиконання чи неналежне виконання п. п. 3.3.1.-3.3.8. дійсного договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета застави.

Договір страхування автомобіля був укладений відповідачем із ЗАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" 03 вересня 2008 року, строк дії його закінчився 02 вересня 2009 року і у подальшому відповідачем не було надано банку доказів укладення договору страхування.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.