розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою адвокатом БоровикомІгорем Васильовичем, на рішення апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року,

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (далі - ТОВ "Білоцерківвода") звернулося до суду з указаним позовом, який уточнило в процесі розгляду справи, та остаточно просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь вартість послуг з водопостачання холодної води та водовідведення квартири АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2013 року по 01 травня 2016 року у розмірі 3 607 грн 28 коп.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Білоцерківвода" посилалося на те, що відповідач, як споживач послуг, зобов'язаний оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, проте ОСОБА_4, постійно користуючись послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються позивачем, приймаючи їх та не відмовляючись від них, у вказаний період часу не здійснював оплату за них, у зв'язку із чим ТОВ "Білоцерківвода" просило позов задовольнити.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Білоцерківвода" заборгованість у розмірі 27 грн 07 коп., що утворилася станом на 01 серпня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Білоцерківвода" задоволено частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Білоцерківвода" вартість послуг з водопостачання холодної води та водовідведення у розмірі 3 607 грн 28 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 - Боровик І.В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї ТОВ "Білоцерківвода", колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту лічильника покладається саме на суб'єктів господарювання, що надають послуги водопостачання, а оскільки періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця і за цей час споживач оплачує відповідні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні 3 місяці, які були нараховані відповідачу за липень 2014 року, суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 27 грн 07 коп., що склалася станом на 01 серпня 2014 року.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27 березня 2013 року у справі № 6-6цс13, та виходив з того, що непроведення ОСОБА_4 повірки чи заміни лічильника у встановлений йому строк, не може бути правовою підставою для звільнення його від цивільно-правової відповідальності за вказаним зобов'язанням, а також врахувавши, що будь-яких доказів на спростування суми заборгованості за отримані послуги відповідач не надав, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ "Білоцерківвода" вартості послуг з водопостачання холодної води та водовідведення у розмірі 3 607 грн 28 коп.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ