головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Євтушенко О.І.,Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") про поновлення на посаді інженера електрозв'язку у Закарпатській філії ПАТ "Укртелеком", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2015 року до дня поновлення на роботі в розмірі 3 116, 37 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 12 тис. грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що з 03 листопада 1997 року вона працювала на посаді інженера з організації виробничих процесів електрозв'язку у Закарпатській філії ПАТ "Укртелеком". Наказом від 16 квітня 2015 року № 118 її звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки роботодавець не запропонував їй перевестись на іншу роботу на цьому ж підприємстві.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 03 листопада 1997 року ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з ПАТ "Укртелеком" (а.с. 204, т. 1).

На підставі наказу ПАТ "Укртелеком" від 16 жовтня 2014 року № 543 "Про внесення змін до штатного розпису філій ПАТ "Укртелеком" внесено зміни до штатного розпису у структурні підрозділи та посади ПАТ "Укртелеком", в тому числі, Закарпатської філії (а.с. 32, 33-44, т. 1).

Наказом ПАТ "Укртелеком" від 31 жовтня 2014 року № 583 "Про скорочення чисельності та штату працівників ПАТ "Укртелеком" скорочено чисельність та штат працівників ПАТ "Укртелеком" і у зв'язку з цим з 10 листопада 2014 року внесено зміни до штатного розпису ПАТ "Укртелеком", в тому числі, Закарпатської філії (додаток № 6) (а.с. 45, 46-58, т. 1).

Наказом Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком" від 07 листопада 2014 року № 532 "Про попередження працівників про майбутнє звільнення" ОСОБА_6, інженера з організації виробничих процесів електрозв'язку 2 категорії цеху телекомунікаційних послуг № 4 (смт Воловець) дільниці технічної експлуатації станційних споруд попереджено про майбутнє звільнення з роботи у зв'язку із скороченням чисельності та штату (а.с. 5961, т. 1), про що свідчить її підпис у попередженні про майбутнє звільнення від 12 листопада 2014 року (а.с. 62, т. 1).

12 листопада 2014 року, одночасно з попередженням про звільнення, ОСОБА_6 під особистий підпис було ознайомлено з вакантними посадами (а.с. 63, 64, т. 1). Позивач у запропонованому переліку вакантних посад ПАТ "Укртелеком" (Закарпатська філія) зазначила, що просить розглянути її кандидатуру на вакантні посади, зокрема, оператор комп'ютерного набору, електромеханік електрозв'язку, бухгалтер з обліку запасів (а.с. 63, 64, т. 1).

26 листопада 2014 року у пропозиції директора Закарпатської філії Західного макрорегіону ПАТ "Укртелеком" позивачеві було доведено до відома інформацію щодо обраних нею 12 листопада 2014 року посад, де остання зробила відмітку про те, що вона від посад не відмовляється, коли вони будуть у новому штатному розписі після 01 січня 2015 року (а.с. 83, т. 1).

02 грудня 2014 року ОСОБА_6 була ознайомлена з пропозицією про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, згідно списку вакансій, з якими вона була ознайомлена 26 листопада 2014 року та який мав відбутись 04 грудня 2014 року (а.с. 84, т. 1), проте відповідно до протоколу проведення конкурсу на заміщення вакантної посади від 04 грудня 2014 року позивач на конкурс не прибула, та вирішено вважати її такою, що працівник відмовилась від участі в конкурсі і питання про її переведення на вакантну посаду не розглядається (а.с. 85, т. 1). Також, 10 грудня 2014 року позивача було повідомлено про те, що оскільки вона 04 грудня 2014 року не прибула на конкурс, про який була повідомлена 02 грудня 2014 року, її відмова від наданої пропозиції є кінцевою і в подальшому не буде розглядатись на ці вакантні посади (а.с. 86, т. 1).

23 грудня 2014 року ОСОБА_6 було зроблено відмітку у переліку вакантних посад (а.с. 80, т. 1), де остання зауважила, що просить повідомляти її до 12 січня про всі вакансії в межах ЗФ.

Наказом Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком" від 16 квітня 2015 року № 118 "Про припинення трудового договору (контракту)" ОСОБА_6 звільнено з посади інженера з організації виробничих процесів електрозв'язку цеху телекомунікаційних послуг № 4 (смт Воловець) дільниці технічної експлуатації станційних споруд, у зв'язку із скороченням штату працівників (п. 1. ст. 40 КЗпП України) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку (а.с. 4, т. 1).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ч. 1 ст. 42 КЗпП України).

Частинами 1, 2 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Згідно із ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України, визначившись правильно з характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення справи з урахуванням наданих сторонами доказів дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому суди попередніх інстанцій вірно виходили із того, що у відповідача мало місце скорочення чисельності та штату працівників. Серед посад, які були скорочені та виведені зі штатного розпису Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком", рахується зокрема й посада, на якій працювала позивач. Позивача у встановленому законом порядку було попереджено про майбутнє вивільнення у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників, зокрема посади яку обіймала позивач.

З моменту попередження ОСОБА_6 про майбутнє звільнення (з 12 листопада 2014 року та до моменту самого звільнення 16 квітня 2015 року) позивача ознайомлювали з переліком вакантних посад у ПАТ "Укртелеком" з метою надання можливості вибору підходящої роботи в товаристві, пропозиціями роботодавця про переведення, що підтверджується списками вакансій з відміткою про ознайомлення, а також актом про відмову позивача ставити свій підпис який засвідчує ознайомлення із переліком вакантних посад. Позивачу було запропоновано взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад (т. 1 а.с. 84), на який вона не з'явилася. Позивач, заяви про переведення її на іншу посаду до керівника підприємства не подавала.

Доводи ОСОБА_6 про її переважне право на залишення на роботі не заслуговують на увагу, оскільки позивач займала посаду яка існувала на підприємстві в єдиному числі, а тому відсутність інших працівників які б займали таку ж посаду не дає можливості порівняти з ними кваліфікацію позивача.

Відповідачем при проведенні процедури звільнення позивача було дотримано вимоги трудового законодавства, а саме, положень п. 1 ст. 40 КЗпП України та ст. 49-2 КЗпП України.

Крім того, суд першої інстанції вірно виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_6 про поновлення її на посаді інженера електрозв'язку Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком" або іншій посаді задоволенню не підлягають, оскільки її було звільнено з посади інженера з організації виробничих процесів електрозв'язку в Закарпатській філії ПАТ "Укртелеком", а тому, дані вимоги до задоволенню не підлягають, бо працівник може бути поновлений лише на посаді, з якої був звільнений.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.