розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживача фінансових послуг, за касаційною скаргою НаконечноїАльони Вікторівни, яка діє в інтересах Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Одеси від 24 травня 2016 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк") про захист прав споживача фінансових послуг, мотивуючи свої вимоги тим, що 8 травня

2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір вкладу "Стандарт на 12 міс.", відповідно до умов якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок в іноземній валюті та прийняв від нього грошові кошти у сумі 8 000 доларів США і нараховує на нього проценти в розмірі 10,25 % річних з щомісячною виплатою на строк 366 днів до 28 травня 2014 року включно.

Починаючи з січня 2014 року відповідач припинив щомісячну сплату згідно умов вкладу, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків. Проте жодних дій збоку відповідача щодо повернення належних позивачу грошових коштів здійснено не було.

Таким чином, станом на 5 червня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем за вкладом № SAMAB01000001209370 від 28 травня 2013 року становить 9 159,20 доларів США та 1 033 грн 03 коп., з яких: сума вкладу - 8 000 доларів США; відсотки, нараховані за ставкою 10,25 % річних за період з 1 січня 2014 по 1 червня 2015 - 1 159,20доларів США; 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України на невиплачені з 1 січня 2014 року відсотки - 1 033 грн 03 коп.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Одеси від 24 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 до ПАТ "Акцент-Банк" про захист прав споживача фінансових послуг задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) кошти за вкладом "Стандарт на 12 міс."

від 28 травня 2013 року у валюті вкладу разом з нарахованими відсотками у загальному розмірі 9 159 доларів США 20 центів, а саме: 8 000 доларів США- основна заборгованість та 1 159 доларів США 20 центів - заборгованість за відсотками.

Стягнуто з ПАТ "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України за договором від 28 травня 2013 року у розмірі 1 033 грн 03 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, Наконечна А.В., яка діє в інтересах ПАТ "Акцент-Банк", звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Одеси від 24 травня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відповідач, всупереч умовам та порядку укладеного із ОСОБА_4 договору банківського вкладу, не виконав свого обов'язку по виплаті прийнятих від вкладника грошових сум (вкладів), що підтверджується документами про внесення грошових коштів, які відповідають вимогам, установленим законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами), на першу його вимогу, чим порушено права позивача, тому неповернута сума коштів за договором банківського вкладу підлягає стягненню з ПАТ "Акцент-Банк" у судовому порядку.

Доводи, на які посилається заявник у своїй касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Наконечної Альони Вікторівни, яка діє в інтересах Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Одеси від 24 травня 2016 року залишити без змін.