Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Гримич М.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Наталія Петрівна, про усунення від права на спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 серпня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_5 Спадкоємцями першої черги за законом є вона та син померлого - ОСОБА_3

Посилаючись на те, що з 30 жовтня 2010 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавець через важку хворобу був у безпорадному стані, а відповідач ухилявся від надання допомоги, хоча й мав можливість здійснювати догляд та надавати допомогу, позивачка просила усунути відповідача від права на спадкування.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 серпня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами того, що відповідач ухилявся від надання допомоги ОСОБА_5, який перебував у безпорадному стані. Позивачка не довела того, що вона зверталася до відповідача щодо необхідності додаткових коштів, додаткової фізичної допомоги чи іншої підтримки ОСОБА_5 з підстав того, що допомоги та опіки, що вона надає, як офіційно призначений судом опікун, недостатньо.

Крім того, судами встановлено, що між сторонами існували неприязні відносини і ОСОБА_2 вважала, що відвідини ОСОБА_3 батька, ОСОБА_5, негативно вплинуть на останнього.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), висновків судів не спростовують і на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 серпня 2016 року залишити без змін.