Гримич М.К., Висоцької В.С., Ткачука О.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СоцСфера" до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, про виселення без надання іншого житлового приміщення та стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 05 травня 2016 року,

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СоцСфера" (далі - ТОВ "СоцСфера") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 2007 року воно є власником приміщення по АДРЕСА_1, яке здає громадянам у найм.

У кімнаті № 523 за вказаною вище адресою проживають відповідачі, які не перебувають у трудових відносинах з товариством.

Зазначало, що 13 жовтня 2008 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір найму, згідно з умовами якого останній передано у тимчасова платне користування терміном до 13 вересня 2009 року приміщення - кімнату № 523, а ОСОБА_4 зобов'язувалася своєчасно сплачувати надані послуги та дотримуватися правил суспільного проживання.

Після закінчення терміну вказаного договору, між сторонами повторно укладено договір 01 грудня 2012 року, строк дії якого становив одинадцять місяців.

У вересні 2014 року ОСОБА_4 було запропоновано укласти договір найму на новий термін та отримати повідомлення про заборгованість, яка станом на 01 серпня 2014 року становила 20 583 грн 66 коп., проте вона відмовилася від укладення договору та отримання вказаного повідомлення, про що було складено відповідні акти.

У подальшому відповідачу було вручено повідомлення про виселення та повідомлено про необхідність звільнити кімнату № 523 АДРЕСА_1 та погасити заборгованість, проте такі вимоги залишилися без належного реагування.

Посилаючись на наведене та на те, що спеціальний ордер відповідачам на право проживання в гуртожитку не видавався, від укладання договору вони відмовилися, із урахуванням уточнених позовних вимог, просило виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 з кімнати № 523 по АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість у розмірі 23 517 грн 80 коп.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "СоцСфера" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 23 517 грн 80 коп.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 05 травня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з кімнати № 523 по АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що відповідачі вселися та проживають у спірному житлову приміщенні без належних правових підстав, зокрема - ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку їм не надавався, при цьому договір найму вказаного приміщення укладати з позивачем ОСОБА_7 відмовилась.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині виселення відповідачів з кімнати № 523 по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,