розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про визнання незаконною зміну умов праці, стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2016року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" (далі - КП "Зварювальна лабораторія") про визнання незаконною зміну умов праці, стягнення заробітної плати, посилаючись на те, що він працює на посаді інженера дефектоскопіста в КП "Зварювальна лабораторія" з 1996 року, однак з травня 2015 року його заробітна плата суттєво зменшилась при незмінності умов праці.

Також зазначив, що з 02 червня 2015 року йому була окремо встановлена заробітна плата рішенням зборів правління та наказами керівника підприємства про нарахування заробітної плати, що суперечить статуту підприємства, оскільки на підприємстві діє колективно - відрядна система оплати праці і весь заробіток розподілявся на виплату заробітної плати працівникам відповідно до тарифу та відпрацьованого часу.

В зв'язку з викладеним, просив визнати незаконною зміну істотних умов праці та діючих умов оплати праці з травня 2015 року та стягнути з відповідача безпідставно невиплачену заробітну плату за період з травня 2015 року по листопад 2015 року в розмірі 21 479 грн 10 коп.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Судами встановлено, що з 05 грудня 1996 року позивач працює на посаді інженера дефектоскопіста рентгено-гамми графування в КП "Зварювальна лабораторія".

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 94 КЗпП України).

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Додаткові складові (премії, надбавки тощо) не є гарантованими і мають індивідуальний характер.

Виходячи з розділу 4 колективного договору КП "Зварювальна лабораторія" оплата праці на підприємстві здійснювалась на основі тарифної системи: погодинних тарифних ставок для основних робітників (дефектоскопістів, електрогазозварників, слюсарів, водіїв); місячних посадових окладів для керівників, бухгалтерів, інженерно-технічних працівників, а також для сторожа і прибиральниці. Винагорода за виконану роботу здійснювалась працівникам підприємства за погодинною і погодинно-преміальною системою оплати праці.

Положенням про оплату праці, затвердженим головою правління КП "Зварювальна лабораторія" визначено, що основна заробітна плата складається з посадового окладу, встановленого працівникам відповідно до штатного розпису, а додаткова (премії) з надбавок, доплат, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов`язаних з виконанням виробничих завдань (посадових обов`язків) за окремим положенням.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 положення, що діє на підприємстві про преміювання працівників КП "Зварювальна лабораторія", затверджене головою правління 12 березня 2014 року, нарахування премії проводиться за підсумками виконання працівниками об`ємів робіт, які перевищують оплату тарифних ставок та посадових окладів. При умові виконання заявлених підприємством понаднормових об`ємів робіт працівникам КП нараховується премія в розмірі до 40% посадового окладу. Подання про преміювання працівників надає начальник КП (голова правління), про що зазначено в п. 3 цього положення.

Преміювання працівників відбувається не у фіксованому розмірі, цей розмір не є гарантованим і має індивідуальний характер та залежить від багатьох складових: результатів роботи, вкладу кожного працівника, ставлення до роботи, ініціативність, тощо, а тому й підстав порівнювати розмір отриманої премії між працівниками, які займають однакові посади та мають однаковий кваліфікаційний рівень (як то зробив позивач, визначаючи розмір заборгованості), - немає.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов вірного й обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено зміни умов праці та виплати йому в меншому розмірі відрядного приробітку.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 висновків судів не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2016 року залишити без змін.