розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агроінвест" про стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 13 травня 2016 року,

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агроінвест" (далі - ТОВ "Глухів-Агроінвест"), обґрунтовуючи його тим, що на умовах контракту він з 09 липня 2013 року по 29 листопада 2014 рік обіймав посаду генерального директора вказаного товариства та згідно з угодою від 25 листопада 2014 року контракт між сторонами був достроково припинений з 29 листопада 2014 року. Оскільки, положеннями п. 4.2, яким було доповнено угоду від 25 листопада 2014 року визначено, що відповідач повинен виплатити позивачу належні бонуси згідно Політики товариства за результатами завершення року, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Глухів-Агроінвест" із вказаним питанням, однак листом отримав відмову, мотивовану відсутністю заборгованості перед позивачем по жодному з видів виплат.

На підставі наведеного просив суд стягнути з відповідача належні йому виплати у виді бонусів у розмірі 544 955,26 грн.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов до правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обов'язок відповідача щодо сплати бонусів заявлених у позові.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, правильно встановиви характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки апеляційним судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 13 травня 2016 року залишити без змін.