Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2015 року,

У липні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк" звернулося до суду з указаним вище позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 18 квітня 2011 року та ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2012 року, про виправлення описок, позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк") заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № 014/3949/3/10421 в розмірі 115 800,27 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 927 282 грн 24 коп, а також стягнуто судовий збір у розмірі 1 700 грн та 252 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 5 вересня 2012 року, заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року в частині вимог ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення суду в частині вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 змінено шляхом зменшення суми кредитної заборгованості, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Ерсте Банк" з 927 282 грн 24 коп. до 915 114 грн 62 коп. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року заяву ПАТ "Фідобанк" про зміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону виконавчого провадження № 41026068, а саме стягувача ПАТ "Ерсте Банк" на стягувача публічне акціонерне товариство "Фідобанк".

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 1 жовтня 2010 року відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2015 року апеляційну скаргу, подану від імені ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року залишено без руху, відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 297 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 16 липня 2015 року апеляційну скаргу, подану від імені ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року повернуто. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, виходив із того, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_3 виконані не були.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Установлено, що 5 травня 2015 року апеляційним судом отримано копію апеляційної скарги подану від імені ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року, в якій заявлено клопотання про поновлення строку із посиланням на тривале перебування під вартою та ознайомлення з матеріалами справи лише 24 квітня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2015 року апеляційну скаргу подану від імені ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року залишено без руху, відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 297 ЦПК України.

Апеляційним судом зазначено, що на виконання вище зазначеної ухвали, 15 червня 2014 року ОСОБА_3 направив до суду по пошті в чотирьох примірниках незавірені копії: постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року про обрання відносно ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 17 червня 2014 року про зміну ОСОБА_3 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання; клопотання ОСОБА_3 від 19 березня 2010 року про зупинення провадження у справі; ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року про зміну сторони виконавчого провадження № 41026068, а саме стягувача ПАТ "Ерсте Банк" на стягувача - публічне акціонерне товариство "Фідобанк", а також квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 827 грн та заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року.

Отже, суд вважав, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 3 ст. 295 ЦПК України, оскільки відсутній оригінал апеляційної скарги із підписом ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року.

При цьому, судом не звернуто уваги на те, що відповідно чотири примірника копій доданих до апеляційної скарги матеріалів додані до скарги, яка була подана раніше. Отже, ОСОБА_3 вважав подану раніше апеляційну скаргу оригіналом.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Слід звернути увагу, що на первинній апеляційній скарзі дата подачі скарги зазначена кульковою ручкою, а тому є передчасним висновок суду апеляційної інстанції про подачу фотокопії апеляційної скарги.

За змістом ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 2 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2015 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.