Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
15 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов'язання внесення змін до актового запису, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов'язання внесення змін до актового запису.
На обґрунтування заяви посилалась на те, що в актовому записі про шлюб від 02 квітня 1958 року № 732 у графі національності нареченої ОСОБА_5 неправильно зазначено відомості щодо національності, а саме: вказано національність нареченої "українка", замість правильного "єврейка". Зазначений факт необхідно визначити для встановлення факту національної ідентичності для впорядкування документів з метою реалізації особистих прав заявниці.
Посилаючись на вказане, просила суд внести зміни до актового запису про шлюб від 02 квітня 1958 року № 732 у відомостях про наречену - національність нареченої з "українка" на "єврейка".
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року, у відкритті провадження відмовлено з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвали першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом МУЮ від 12 січня 2011 року № 96/5 (z0055-11) .
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.15 Правил передбачено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно та обґрунтовано виходив з того, що встановлення факту належності до національності не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Також, судами зроблено правильний висновок про те, що відмова органу реєстрації актів громадянського стану внести зміни до актового запису чи відновити актовий запис здійснюється у порядку адміністративного судочинства.
Отже, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України ці ухвали підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М. Коротун
Л.М.Мазур
Т.О.Писана