Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Гримич М.К., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Горківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_5, третя особа - Якимівський районний відділ Запорізької регіональної філії Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки у порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай), площею 11,96 га, яка знаходиться на території Горьківської сільської ради Якимівського району Запорізької області. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку. Після смерті матері спадкоємцями першої черги були позивач, його брат ОСОБА_5 та батько ОСОБА_7 Позивач відмовився від своєї долі у спадщині матері на користь ОСОБА_7, а ОСОБА_5 не подав заяву про прийняття спадщини. 18 листопада 2008 року батько отримав у Якимівській державній нотаріальній конторі Запорізької області свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, але свідоцтво не зареєстрував у центрі державного земельного кадастру і не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім'я. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, після смерті якого відкрилася спадщина на спірну земельну ділянку. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька та прийняв спадщину на підставі ст. 1269 ЦК України, подавши заяву до Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області у встановлені законом строки. Спадкоємцем першої черги є також ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті батька. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину - на Ѕ частину земельної ділянки, позивач не може, оскільки йому необхідно надати нотаріусу державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я батька, а це неможливо зробити, оскільки спадкодавець за свого життя такий акт не отримав.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 11,96 га, розташованої на території Горківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, у порядку спадкування.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки (паю), площею 11,96 га, розташованої на території Горьківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, у порядку спадкування.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. 21 листопада 2008 року чоловік померлої - ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право на спадщину.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 11.96 га, розташованої на території Горьківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого виконкомом Якимівської районної ради народних депутатів Запорізької області 06 березня 2000 року. Свідоцтво про право на спадщину зареєстровано в реєстрі.

В подальшому реєстрацію на своє ім'я права власності на земельну ділянку (на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом) ОСОБА_7 не здійснив у зв'язку з хворобою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7, спадкоємцями якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно з рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 02 липня 2009 року ОСОБА_4 визначено додатковий тримісячний строк (до 02 жовтня 2009 року) для подання ним до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

09 вересня 2009 року ОСОБА_4 звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину законом до Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області, проте отримати таке свідоцтво про право на спадщину - на Ѕ частину земельної ділянки - позивач не може, оскільки йому необхідно надати нотаріусу державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я батька, проте спадкодавець за свого життя такий акт не отримав.

Порядок прийняття спадщини визначений Главою 87 ЦК України (435-15) .

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що батько позивача - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняв спадщину після своєї померлої дружини - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями є його сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_5., а тому позивач має право на Ѕ частину земельної ділянки (паю), розташованої на території Горьківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, у порядку спадкування.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, апеляційний суд вірно зазначив, що визнання права за ОСОБА_4 на Ѕ частину спадкового майна (у вигляді земельної ділянки, площею 11,96 га) ніяким чином не порушує права та інтереси іншого спадкоємця - ОСОБА_5, оскільки останній також має право на іншу Ѕ частину цього майна, що визнається позивачем у даній справі. Крім того, ОСОБА_5 також звертався до суду з аналогічним позовом і відповідно до рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 24 червня 2010 року за ним визнано право власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки (паю), площею 11,96 га, розташованої на території Горьківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, який належав ОСОБА_6

Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.