Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що в 2013 році між нею та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") було укладено ряд договорів, згідно з умовами яких вона внесла на рахунки банку вклади (депозити) на загальну суму 134 942 доларів США та 50 000 грн, а саме:

- рахунок № НОМЕР_1 згідно з договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296215 - 10 000 доларів США під 8 % річних;

- рахунок № НОМЕР_2 згідно з договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296605 - 10 000 доларів США під 8 % річних;

- рахунок № НОМЕР_3 згідно з договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296820 - 10 000 доларів США під 8 % річних;

- рахунок № НОМЕР_4 згідно з договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296880 - 10 000 доларів США під 8 % річних;

- рахунок № НОМЕР_5 згідно з договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296926 - 10 000 доларів США під 8 % річних;

- рахунок № НОМЕР_6 згідно з договором від 29 листопада 2013 року № SAMDNWFD0070024709700 - 12 000 доларів США під 7,5 % річних;

- рахунок № НОМЕР_7 згідно з договором від 29 листопада 2013 року № SAMDNWFD0070024713000 - 12 492 доларів США під 7,5 % річних;

- рахунок № НОМЕР_8 згідно з договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045881800 - 30 000 доларів США під 9 % річних;

- рахунок № НОМЕР_9 згідно з договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045883000 - 34 500 доларів США під 9 % річних;

- рахунок № НОМЕР_10 згідно з договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045885500 - 50 000 грн під 17 % річних.

На виконання умов договорів, після їх підписання, позивачем було внесено вклади на рахунки, відкриті у відповідача, на підтвердження чого свідчать копії відповідних квитанцій.

Договори № № SAMD25000737296215, SAMD25000737296605, SAMD25000737296820,SAMDN25000737296880, SAMDN25000737296926 від 27 серпня 2013 року, згідно з умовами, зазначеними в розділі "Данные по вкладу", укладались на термін 366 днів - до 27 серпня 2014 року включно.

Згідно з умовами договорів № № SAMDNWFD0070024709700, SAMDNWFD0070024713000 від 29 листопада 2013 року вклад оформлявся на термін до 29 травня 2014 року включно.

Згідно з умовами договорів № № SAMDNWFD0070045881800, SAMDNWFD0070045883000 від 26 грудня 2013 року вклад оформлявся на термін до 26 червня 2014 року включно.

Згідно з умовами договору № SAMDNWFD0070045885500 від 26 грудня 2013 року вклад було оформлено на термін до 26 березня 2014 року включно.

У травні 2014 року вона звернулася до банку з вимогою про повернення коштів, проте банком лише надана відповідь про наявність коштів на її рахунках.

У серпні 2014 року та вересні 2014 року на адресу банку повторно направлялися листи з вимогою про повернення суми вкладів, оскільки настав строк їх повернення, однак листом від 02 вересня 2014 року відповідач повідомив про неможливість повернення депозитів, обґрунтовуючи тим, що відсутня законодавча база, яка визначає юридичний статус та основи діяльності банківської системи України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, із урахуванням змін, що відбулися у суспільстві, та повідомив про призупинення обслуговування клієнтів та роботи відділень Кримських філій банку.

Листом від 11 вересня 2014 року банк підтвердив свою відмову щодо повернення коштів за договорами вкладів.

Посилаючись на те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не виконало належним чином свої зобов'язання і не повернуло належні їй вклади разом із нарахованими відсотками згідно з умовами договорів, що є порушенням вимог чинного законодавства, умов укладених договорів та її законних прав, просила, із урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача на свою користь суми банківських вкладів разом з нарахованими відсотками за весь час користування грошовими коштами, а саме:

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296215 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296605 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296820 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296880 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296926 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 29 листопада 2013 року № SAMDN0070024709700 в розмірі 13 134, 56 доларів США;

- за договором від 29 листопада 2013 року № SAMDNWFD0070024713000 в розмірі 13 680, 49 доларів США;

- за договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045881800 в розмірі 33 211, 77 доларів США;

- за договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045883000 в розмірі 38 193, 55 доларів США;

- за договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045885500 в розмірі 60 552 грн 63 коп.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 суми банківських вкладів разом з нарахованими відсотками, а саме:

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296215 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296605 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296820 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296880 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296926 в розмірі 11 239, 81 доларів США;

- за договором від 29 листопада 2013 року № SAMDN0070024709700 в розмірі 13 134, 56 доларів США;

- за договором від 29 листопада 2013 року № SAMDNWFD0070024713000 в розмірі 13 680, 49 доларів США;

- за договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045881800 в розмірі 33 211, 77 доларів США;

- за договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045883000 в розмірі 38 193, 55 доларів США;

- за договором від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045885500 в розмірі 60 552 грн 63 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено наступні договори вкладів: від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296215 - 10 000 доларів США під 8 % річних;від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296605 - 10 000 доларів США під 8 % річних; 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296820 - 10 000 доларів США під 8 % річних; від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296880 - 10 000 доларів США під 8% річних; від 27 серпня 2013 року № SAMDN25000737296926 - 10 000 доларів США під 8 % річних; від 29 листопада 2013 року № SAMDNWFD0070024709700 - 12 000 доларів США під 7,5 % річних; від 29 листопада 2013 року № SAMDNWFD0070024713000 - 12 492 доларів США під 7,5 % річних; від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045881800 - 30 000 доларів США під 9 % річних; від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045883000 - 34 500 доларів США під 9 % річних; від 26 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070045885500 - 50 000 грн під 17 % річних.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не спростував наявності депозитних зобов'язань перед позивачем, врахувавши, що ОСОБА_3 здійснила дії, необхідні за визначеними договорами та у встановленому законодавством порядку, для дострокового розірвання договору та отримання належних їй сум.

При цьому, суд зазначив, що в матеріалах справи міститься довідка від 20 травня 2014 року № 37893323, складена ПАТ КБ "ПриватБанк", у якій визначено номера та типи рахунків, строки вкладів, дати оформлення, валюта, а також суми коштів на таких рахунках, які відкриті в ПАТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 44-45), яка свідчить про те, що відповідач не заперечував укладення між сторонами договорів банківських вкладів та наявності на рахунках позивача коштів, які банк зобов'язувався зберігати та в подальшому повернути вкладнику.

Проте погодитись із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в ЦК України (435-15) та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення ст. 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з п. 1.4 Положення залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п. 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п. 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (п. 1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 (z1172-03) передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з п. 8 глави 2 "Приймання банком готівки" розділу ІІІ "Касові операції банків з клієнтами" Інструкції № 337, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року № 6-118цс14 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 59, ч. 2 ст. 64 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України не надали належної оцінки посиланням банку на неподання позивачем оригіналів депозитного договору та квитанції про внесення депозитних коштів, а також на відсутність у наданих позивачем копіях цих документів необхідних реквізитів, зокрема відбитку печатки (штампу) банку, підпису працівника банку, тощо, що може свідчити, на думку банку, про звернення позивачки за виплатами до АНО "ФЗВ" та призвести до подвійного стягнення суми депозиту.

За таких обставин, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.