Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
14 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Євтушенко О.І., Кадєтової О.В.,
Карпенко С.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Сумської обласної державної телерадіокомпанії, треті особи: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, управління Державної казначейської служби України у м. Суми Сумської області, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Сумської області від 27 січня 2016 року, за касаційною скаргою Сумської обласної державної телерадіокомпанії на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 27 січня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2014 року задоволено її позов до Сумської обласної державної телерадіокомпанії - змінено дату її звільнення з 01 липня 2013 року на 02 липня 2013 року та стягнуто заробітну плату за цей день в сумі 124 грн 80 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 липня 2013 року до дня фактичного розрахунку - 04 липня 2013 року в розмірі 689 грн 07 коп., 500 грн на відшкодування моральної шкоди, а також змінено підстави звільнення - з п. 6 ст. 36 КЗпП України на п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Посилаючись на те, що вказане рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 02 липня 2013 року виконано лише 07 серпня 2014 року, ОСОБА_3 просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05 липня 2013 року до дня фактичного остаточного розрахунку - 07 серпня 2014 року в розмірі 63 164 грн 75 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн з підстав невиконання рішення суду, довготривалої невиплати грошових сум, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та негативних наслідків немайнового характеру.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 березня 2015 року, з урахуванням виправлених ухвалою цього ж суду від 16 квітня 2015 року допущених описок, позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто із Сумської обласної державної телерадіокомпанії на користь ОСОБА_3 63 164 грн 75 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 27 січня 2016 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 березня 2015 року змінено в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судових витрат. Стягнуто із Сумської обласної державної телерадіокомпанії на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 22 509 грн 62 коп. з 14 березня до 06 серпня 2014 року, з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів при виплаті.
У решті рішення залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду Сумської області від 27 січня 2016 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Сумська обласна державна телерадіокомпанія у касаційній скарзі просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 27 січня 2016 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2014 року про стягнення заробітної плати за відпрацьований робочий день 02 липня 2013 року, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди було виконане лише 07 серпня 2014 року, тому вважав, що є підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку з виплати заробітної плати з 05 липня 2013 року до дня фактичного розрахунку - 07 серпня 2014 року у розмірі 63 164 грн 75 коп. (275 робочих днів за вказаний період х 229 грн 69 коп. - середньоденна заробітна плата), оскільки після ухвалення рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а також стягнув моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн та вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судових витрат та стягуючи із Сумської обласної державної телерадіокомпанії на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 22 509 грн 62 коп. з 14 березня до 06 серпня 2014 року, з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів при виплаті, зазначав наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 17 червня 2006 року перебувала у трудових відносинах із Сумською обласною державною телерадіокомпанією.
Наказом від 01 липня 2013 року № 58-к ОСОБА_3 звільнено із займаної посади за п. 6 ст. 36 КЗпП України з 01 липня 2013 року в зв'язку з відмовою від продовження роботи зі зміною істотних умов праці, на підставі її заяви.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 травня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково та змінено дату звільнення позивача з 01 липня 2013 року на 02 липня 2013 року, стягнуто заробітну плату за цей день в сумі 124 грн 80 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 липня 2013 року до дня фактичного розрахунку - 04 липня 2013 року в розмірі 689 грн 07 коп., 500 грн на відшкодування моральної шкоди, а також змінено підстави звільнення на п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.
Установлено, що вказане рішення суду було виконано в примусовому порядку на підставі виконавчого листа і заборгованість із заробітної плати була погашена в повному обсязі 07 серпня 2014 року.
04 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з іншим позовом в цій справі до Сумської обласної державної телерадіокомпанії про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з виплати заробітної плати, починаючи з 05 липня 2013 року до дня фактичного припинення правопорушення, до 07 серпня 2014 року у розмірі 63 164 грн 75 коп., тобто до дати надходження на її картковий рахунок невиплаченої заробітної плати за один робочий день в сумі 124 грн 80 коп. та інших присуджених коштів.
При цьому, посилалася на ту обставину, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2014 року було стягнуто середній заробіток за три дні затримки виплати, а, оскільки затримка відбулась з 05 липня 2013 року до 07 серпня 2014 року - 275 днів, то вважала, що є підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 тис. грн.
Указаним рішенням була визначена до стягнення безспірна сума - 124грн80 коп. за відпрацьований робочий день 02 липня 2013 року та 689 грн 07 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за три дні (02-04 липня 2013 року).
Проте, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 12 березня 2014 року надала заяву про збільшення позовних вимог та просила стягнути середній заробіток на день ухвалення рішення суду, який станом на 13 березня 2014 року був нею визначений у розмірі 41 114 грн 51 коп.
Таким чином, судовим рішенням від 14 березня 2014 року в позовних вимогах про стягнення середнього заробітку за час затримки за період з 05 липня 2013 року до 13 березня 2014 року було відмовлено з тих підстав, що ст. 117 КЗпП України до заявлених вимог за цей період не застосовується.
Указане рішення позивач в частині відмови у стягненні середнього заробітку оскаржила, але ухвалою апеляційного суду від 15 травня 2014 року його було залишено без змін.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2014 року набрало законної сили 15 травня 2014 року і має преюдиційне значення при вирішенні цього спору, тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку за період з 05 липня 2013 року до 13 березня 2014 року не підлягають повторному доказуванню.
Що стосується іншого періоду - з 14 березня до 07 серпня 2014 року невиплати позивачу заробітної плати у розмірі 124 грн 80 коп. за один робочий день - 02 липня 2013 року, апеляційний суд вважав, що є правові підстави для застосування положень ст. 117 КЗпП України та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За змістом ч. 1 ст. 117 КЗпП України наступає обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який настає за умови невиплати з його вини належних сум у строки визначені ст. 116 КЗпП України.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2014 року був встановлений факт роботи позивача 02 липня 2013 року, тому стягнуто на її користь середній заробіток за відпрацьований день у розмірі 124 грн 80 коп., який був виплачений 07 серпня 2014 року. разом із тим після ухвалення судового рішення 14 березня 2014 року про стягнення заборгованості відповідач не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Таким чином, підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 березня до 06 серпня 2014 року, що складає 98 робочих днів, які враховуються при розрахунку, тобто до стягнення підлягає 22 509 грн 92 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_3 та Сумської обласної державної телерадіокомпанії відхилити.
Рішення апеляційного суду Сумської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.О. Кузнєцов
О.І. Євтушенко
О.В. Кадєтова
С.О. Карпенко
Г.І. Мостова