розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2016 року,

У січні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "Українська страхова група") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 01 серпня 2012 року між ПрАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами за № 28-0412-12-00110 (далі - Договір), предметом страхування якого є автомобіль "Cheri Kimo", державний номерний знак НОМЕР_1.

01 липня 2013 року відповідач звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначила, що 28 червня 2012 року в результаті ДТП сталося пошкодження автомобіля "Cheri Kimo", державний номерний знак НОМЕР_1, а водій ОСОБА_5 загинув. 06 вересня 2013 року ПрАТ "СК "Українська страхова група" виплатило відповідачеві як вигодонабувачу по вказаному договору страхування - 22 049 грн 02 коп.

10 жовтня 2013 року позивач отримав лист від П'ятихатської центральної районної лікарні Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року № 1707/13, згідно якого 28 червня 2013 року об 23 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 р. 4 договору страхування - не визнаються страховими випадки, події, які настали внаслідок або під час керування водієм, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Страхувальник зобов'язаний в силу п. п. 9.2.12 договору страхування повернути протягом місяця страховику суму страхового відшкодування, яку виплатив страховик, якщо з'ясуються обставини, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати).

У зв'язку з тим, що відповідач не повернула позивачу страхове відшкодування, ПрАТ "СК "Українська страхова група" просило суд, стягнути з ОСОБА_4 на свою користь незаконно набуті кошти в розмірі 22 049 грн 02 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПрАТ "СК "Українська страхова група" просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 р. 4 Договору не визнаються страховими випадки, події, які настали внаслідок або під час керування водієм, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, під впливом медичних препаратів, застосування яких протипоказане при управлінні транспортним засобом, хворобливому стані або стані стомлення.

Згідно п. п. 9.2.12 Договору страхувальник зобов'язаний повернути протягом місяця Страховику суму страхового відшкодування (страхової виплати), яку виплатив Страховик, та відшкодувати витрати Страховика пов'язані з врегулюванням збитку, якщо з'ясуються такі обставини, які відповідно до умов цього Договору, Правил страхування або чинного законодавства України, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати).

Судами попередніх інстанції встановлено, що 01 серпня 2012 року між ПрАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами за № 28-0412-12-00110, предметом страхування якого був автомобіль "Cheri Kimo", державний номерний знак НОМЕР_1.

28 червня 2013 року приблизно о 23 год. 30 хв. на 95 км, 400 м автодороги М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Cheri Kimo", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті якої автомобіль отримав механічні пошкодження, а водій був доставлений до приймального відділення П'ятихатської Центральної районної лікарні бригадою швидкої медичної допомоги з попереднім діагнозом: перелом хребта.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 22 липня 2013 року, № НОМЕР_2 ОСОБА_5 помер у стаціонарі КЗ "Криворізької міської клінічної лікарні № 2" внаслідок травми під час ДТП.

04 вересня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про виплату страхового відшкодування, яке було їй виплачено у розмірі 22 049 грн 02 коп., що підтверджується розпорядженням про виплату страхового відшкодування від 06 вересня 2013 року та платіжним дорученням від 06 вересня 2013 року № 15908.

Підставою для прийняття ПрАТ "СК "Українська страхова група" рішення про безпідставність виплати вказаного страхового відшкодування стала довідка КЗ "П'ятихатська ЦРЛ" ДОР" від 01 жовтня 2013 року № 1007/13 про те, що ОСОБА_5 пройшов 28 червня 2013 року о 23 год. 30 хв. обстеження на алкогольне сп'яніння методом Рапопорта № 77 - 0,74 проміле.

Відмовляючи в задоволенні позову ПрАТ "СК "Українська страхова група", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння під час ДТП.

Розглядаючи справу, суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.