Умнової О.В., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Північтранс", треті особи: ОСОБА_5, автотранспортне підприємство "Інтурист", приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус", товариство з обмеженою відповідальністю "Швидкі автобусні маршрути", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Північтранс" на рішення апеляційного суду Одеської області від 07 квітня 2016 року, -

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Північтранс" 41509,48 грн матеріальної шкоди; 50000 грн компенсації моральної шкоди; 12000 грн витрат на правову допомогу.

Мотивував вимоги тим, що 13 січня 2014 року ОСОБА_4, перебуваючи в якості пасажиру у маршрутному автобусі "Мерседес-Бенц", р/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався по вулиці Балківській в м. Одесі перетинаючи перехрестя з вул. Маловського та з вини водія, який перед початком руху невпевнився у закритті задніх дверей автобусу, випав на проїздну частину з салону вказаного автобусу, отримавши тілесні ушкодження у вигляді переломів та забиття, були пошкодженні належні йому на праві власності речі.

Зазначив, що у зв'язку із завданою шкодою позивач витратив 3289,48 грн на придбання ліків, та у зв'язку з тим, що до ДТП ОСОБА_4 працював поваром та отримував заробітну платню 6000 грн на місяць, а завдані тілесні ушкодження позбавили його заробітку протягом чотирьох місяців. Оскільки дві руки позивача були у гіпсі останній був вимушений наймати робітницю для приготування йому їжі та прибирання вдома за 85 днів ним було витрачено 5100 грн. Вартість пошкоджених речей позивач оцінив на суму 9120 грн.

ОСОБА_4 вважає, що оскільки водій ОСОБА_5, який є винним у завданні йому шкоди, під час ДТП перебував з ПАТ "Північтранс" у трудових відносинах, а транспортний засіб перебував у останнього на правовій підставі, то завдану матеріальну та моральну шкоду повинно відшкодувати ПАТ "Північтранс". Крім того позивач посилався на те, що йому спричинена моральна шкода через завдання шкоди здоров'ю, зміною звичайного образу свого життя та прикладанням додаткових зусиль для його відновлення, у зв'язку із чим звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07 квітня 2016 року рішення районного суду скасовано з ухваленням нового рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 з публічного акціонерного товариства "Північтранс" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 829,06 грн та 7000 грн компенсації моральної шкоди. В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Представник ПАТ "Північтранс", не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення частини позовних вимог, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення місцевого суду та вирішив спір по суті.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2014 року ОСОБА_5 був визнаний винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (а.с.9-11).

ОСОБА_5 з 28 листопада 2013 року за наказом № 197/к ПАТ "Північтранс" був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів 1-го класу марки "Мерседес", 7-ої автоколони (бригада №76). Згідно наказу по підприємству за ОСОБА_5 був закріплений транспортний засіб марки "Мерседес", р/н НОМЕР_2 (а.с.4,58,59).

Автомобіль марки Мерседес, р/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 на час скоєння ДТП, тобто станом на 13 січня 2014 року, згідно відповіді відділу ОРЕР ГУ УМВС України в Одеській області, належав на праві власності ОСОБА_6 та згідно тимчасового талону на право керування, яке було дійсне до 25 травня 2014 року перебував у юридичній особі - малого підприємства "Швидкі автобусні маршрути" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.97).

Згідно договору № 2602-1/13 від 26 січня 2013 року, укладеного між ПАТ "Північтранс" та ТДВ АТП "Інтурист" про надання послуг, ТДВ АТП "Інтурист" зобов'язалася надати послуги з стоянки транспортних засобів,перевірці їх технічного стану та медичного огляду водіїв транспортних засобів ПАТ "Північтранс" на території, що належить ТДВ АТП "Інтурист" .

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 02 січня 2014 року до договору про надання послуг № 2602-1\13 до переліку транспортних засобів ПАТ "Північтранс", що забезпечуються послугами ТДВ АТП "Інтурист" був включений автобус "Мерседес", р/н НОМЕР_1. .

Водій ОСОБА_5 в момент ДТП, 13 січня 2014 року, мав при собі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автобус "Мерседес", р/н НОМЕР_1, посвідчення водія, поліс № АС 4473861 від 10 серпня 2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СК ПАТ "Статус", протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00278-32204-13 від 21 червня 2013 року за підписом керівника ПАТ "Північтранс", що свідчить про керування автобусом на законній підставі.

Маршрут № 215 по перевезенню пасажирів в м. Одесі перебуває в обслуговуванні ПАТ "Північтранс".

Апеляційний суд задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що водій ОСОБА_5 перебував на час скоєння ДТП з ПАТ "Північтранс" в трудових відносинах та керував автобусом Мерседес", р/н НОМЕР_1 на правовій підставі, а тому ПАТ "Північтранс" має нести відповідальність,згідно ст. 1172 ЦК України, за шкоду, завдану ОСОБА_4 його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Висновки суду узгоджуються з роз'ясненнями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) .

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з ПАТ "Північтранс" на користь позивача компенсації моральної шкоди у сумі 7 000 грн, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань, змін у звичному укладі життя позивача, з урахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості. Оскільки, пережите позивачем потрясіння та завданий внаслідок ДТП фізичний біль призвели до душевних страждань та хвилювань.

Висновки апеляційного суду в цій частині, узгоджуються з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) .

Доводи касаційної скарги щодо непред'явлення вимог до страховика для стягнення завданої шкоди саме з страховика є підставою для відмови у позові, є безпідставними, оскількиправо потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.

При вирішенні даної справи судом апеляційної інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -