розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гайсинському районі Вінницької області про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гайсинському районі Вінницької області на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 31 липня 2005 року під час виконання трудових обов'язків комбайнера Відкритого акціонерного товариства "Мрія", ним було отримано травму лівої руки та хребта.

Зазначав, що висновком Вінницької міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) 12 жовтня 2005 року йому встановлено 60 % втрати працездатності та ІІ групу інвалідності, а висновком МСЕК від 25 листопада 2009 року йому встановлено 75 % втрати працездатності та ІІ групу інвалідності безстроково.

Вказував на те, що пошкодженням здоров'я порушено його нормальні життєві зв'язки, завдано тяжкі фізичні та моральні страждання, оскільки кардинально змінився звичайний уклад життя, що вимагає великих зусиль для організації його життя та відновлення здоров'я, а також значного матеріального забезпечення.

Посилаючись на наведене та на те, що ушкодженням здоров'я йому завдано моральної шкоди, просив стягнути з відповідача на свою користь 206 700 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гайсинському районі Вінницької області (далі - ВВД ФСС НВВ ПЗ у Гайсинському районі Вінницької області) на користь ОСОБА_4 87 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Додатковим рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 04 липня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ВВД ФСС НВВ ПЗ у Гайсинському районі Вінницької області просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що право на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення позивачу стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК - 12 жовтня 2005 року та обов'язок з відшкодування такої шкоди, незалежно від часу звернення до суду з позовом, здійснюється за рахунок ВВД ФСС НВВ ПЗ у Гайсинському районі Вінницької області.

Наведене узгоджується з приписами ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гайсинському районі Вінницької області відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року залишити без змін.