Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'ю, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року,-

В квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" у відшкодування моральної шкоди 275600 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Позов мотивовано тим, що з 02 серпня 1976 року по 15 вересня 1993 рік ОСОБА_4 працювала в лабораторії збагачення залізних руд інженером Механобрчермет, з 29 травня 2000 року по 04 червня 2014 року стволовою дільниць № 19, 2 шахти "Родіна", яка є структурними підрозділом публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат". 24 листопада 2015 року в зв'язку з професійним захворюванням позивач пройшла обстеження МСЕК де їй первино по захворюванню (ХОЗЛ) було встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково. У зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці позивач отримала професійні захворювання, і ОСОБА_4 був встановлений наступний діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.); легенева недостатність першого-другого ступеню; супутній діагноз: нейросенсорна приглухуватість нульового ст. (початкові явища) тому остання, звернулася з вищевказаним позовом до суду.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 8000 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15 жовтня 2015 року форми П-4 ОСОБА_4 працювала в шкідливих умовах праці. У даному Акті зазначено, що усі показники шкідливого впливу на здоров'я працівника мають місце, так вони значно перевищують встановлені норми, запиленість 2,6-2,8 мг/м3 - при ГДН 2,0 мг/м3, рівень шуму на робочому місці 86-90дБ при нормі 80 дБ.( а.с.9-12).

Висновком медико-соціальної експертної комісії (серія 12 AAA № 014864) ОСОБА_4 первинно 24 листопада 2015 року встановлено 15 % втрати професійної працездатності, за діагнозом - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), легенева недостатність першого-другого ступеню та супутній діагноз: нейросенсорна приглухуватість нульового ст. (початкові явища).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючі частково позовні вимоги, виходив із того, що право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я професійним захворюванням ОСОБА_4 пов'язано з виконанням трудових обов'язків, яке виникло у позивача з 24 листопада 2015 року, тобто з моменту встановлення останній вперше стійкої втрати професійної працездатності. Тому, суд, керуючись положеннями ст. 4 Закону України "Про охорону праці", ст. 153, 237-1 КЗпП України, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань, ступінь втрати м професійної працездатності, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з роз'ясненнями викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) .

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Інші доводи касаційної скарги аналогічні доводам, викладеним у апеляційній скарзі, були предметом перевірки апеляційним судом та обґрунтовано відхилені.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.