Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" ТДВ "Загалшляхбуд" про зобов'язання видати уточнюючу довідку для призначення пенсії на пільгових умовах, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2016 року,-
в с т а н о в и л а:
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" ТДВ "Загалшляхбуд" видати ОСОБА_4 уточнюючу довідку про роботу ТДВ "Загалшляхбуд" встановленого зразка за період з 28 грудня 1976 року по 21 квітня 1978 року, для пред'явлення її до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області і призначення пільгової пенсії у відповідності до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 працював електрозварником у Міжгірському ШРБУ-32 з 28 грудня 1976 року (наказ № 323-к від 27 грудня 1976 року) по 21 квітня 1978 року (наказ № 107-к від 21 квітня 1978 року), що підтверджується довідкою № 67 від 06 жовтня 2014 року виданою ТДВ "Загалшляхбуд". Весь цей час позивач був зайнятий повний робочий день електрозваркою та інших робіт не виконував. Позивач зазначив, що 26 листопада 2015 року надіслав письмову заяву до керівництва ТДВ "Загалшляхбуд" з проханням надати йому уточнюючу довідку для призначення пенсії. Оскільки, ОСОБА_4 не отримав відповіді, звернувся з вищевказаним позовом до суду.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року позов задоволено. Зобов'язано товариство з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" ТДВ "Загалшляхбуд" видати ОСОБА_4 уточнюючу довідку про роботу ТДВ "Загалшляхбуд" встановленого зразка за період з 28 грудня 1976 року по 21 квітня 1978 року, для пред'явлення її до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області і призначення пільгової пенсії у відповідності до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2016 року рішення районного суду скасовано з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення місцевого суду та вирішив спір по суті.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 народився у 1959 році, проживає в Івано-Франківській області. У 2016 році останній звернувся за місцем свого проживання до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області за призначенням пільгової пенсії.
В УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області відсутні дані про роботуОСОБА_4 у Міжгірському ШРБУ-32 (попередника відповідача) за період роботи з 1976 по 1978 роки, як і трудова книжка, (а.с. 79).
У зазначений період в даній організації позивач працював електрогазозварником, тобто виконував роботу, яка згідно Розділу ХХХІІ "Загальні професії" Списку 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року (v1173400-56) давала право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах при наявності визначених законодавством обставин.
Подальшими нормативними актами, які приймались та регулювали дане питання, а саме: постановами КМУ № 162 від 11 березня 1994 року (162-94-п) та № 36 від 16 січня 2003 року (36-2003-п) , посади (роботи) електрозварників та газозварників також були віднесені до робіт, які за певних умов давали та дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно акту УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області № 37 від 29 лютого 2016 року, ОСОБА_4 при 24 робочих днів у місяць в період з грудня 1976 року по квітень 1978 року працював неповні робочі дні (менше ніж 24 дні). Окрім того, надбавки за цей період йому нараховувались не за шкідливі або важкі умови праці, а за роз'їзний характер роботи (а.с. 22-33, 44-57).
Одна з умов, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах є робота протягом повного робочого дня та у шкідливих і важких умовах праці.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки не дивлячись на те, що виконувана позивачем робота електрогазозварником відносилась до тих робіт (посад), які давали право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відсутність інших умов: робота повний робочий день та робота у шкідливих або важких умовах, за яку проводилась відповідна доплата, не дають позивачу право на одержання пенсії на пільгових умовах.
При вирішенні даної справи судом апеляційної інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Умнова
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська