Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Ситнік О.М., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 7 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року,

У травні 2008 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулось до суду з позовом, в якому просило розірвати кредитний договір від 12 грудня 2005 року № МІ-235-05, стягнути на його користь з відповідачів солідарно заборгованість за цим кредитним договором.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2009 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість у загальній сумі 49 485 грн 07 коп.

6 квітня 2016 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про перегляд вищезазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 7 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2009 року за нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постановлені у справі судові ухвали, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦПК України передбачено, що заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

У п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 (v0004740-12) "Про застосування цивільного законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами роз'яснено, що встановлений абзацом 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Постановляючи оскаржувані у справі судові ухвали, суди прийняли до уваги вищенаведене та дійшли обґрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2009 року за нововиявленими обставинами подана з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 362 ЦПК України, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 7 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року залишити без змін.