Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про скасування рішення третейського суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19 серпня 2014 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") та стягнуто у солідарному порядку з нього та ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 868 731 грн 26 коп. та третейський збір у розмірі 9 087 грн 21 коп.

Посилаючись на те, що вказане рішення є незаконним, вказана справа не підвідомча третейському суду та на те, що він не був повідомлений про розгляд справи, просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 19 серпня 2014 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2016 року, заяву задоволено.

Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 19 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків ухвалено 19 серпня 2014 року, тобто після внесення змін до Закону України від 03 лютого 2011 року № 2983-VI (2983-17) , згідно з п. 14 ч. 1 ст. 6 якого спори щодо стягнення заборгованості за кредитним договором третейським судам не підвідомчі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року № 6-856цс15, від 04 листопада 2015 року № 6-2074цс15 та від 03 лютого 2016 року № 6-2630цс15.

З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від05 липня 2016 року залишити без змін.