Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
08 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-2000" про захист прав споживачів, визнання пунктів договорів недійсними, стягнення заборгованості, інфляційних втрат, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася з указаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм), Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-2000" (далі - ТОВ Аракс-2000"), у якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати недійсними пункти 9.5, 15.2, 15.3, 14.2 договору купівлі-продажу облігацій від 25 липня 2011 року, який укладений між нею та ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм"; визнати недійсними пункти № № 1-4 договору від 10 січня 2012 року "Про припинення договору купівлі-продажу облігацій від 25 липня 2011 року", укладеного між нею та ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм"; стягнути з ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм" на свою користь прострочене основне грошове зобов'язання за договором купівлі-продажу облігацій від 25 липня 2011 року у розмірі 46 399 грн 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 31 412 грн 26 коп. та 3 % річних у розмірі 3 827 грн 93 коп.; застосувати строк позовної давності до положень п. 9.3 договору купівлі-продажу облігацій від 25 липня 2011 року; зобов'язати ТОВ "Аракс-2000" вчинити певні дії, а саме, надати їй акти виконаних робіт/наданих послуг за договором про надання юридичних послуг, що було укладено між нею та ТОВ "Аракс-2000" 26 липня 2011 року, з деталізацією строків та вартості наданих фактичних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 25 липня 2011 року між нею та ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм" було укладено договір купівлі-продажу облігацій, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Нео Віта" (далі - ПАТ "Нео Віта").
В цей же день між нею та ПАТ "Нео Віта" укладенодоговір про участь у будівництві об'єкту нерухомості.
З метою виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу облігацій, вона здійснила виплату грошових коштів у розмірі 46 399 грн 21 коп. на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм"
Зазначала, що вважає недійсними п. 9.5 договору в цілому та п. 15.3 договору в частині стягнення збитків відповідачем з покупця, оскільки неможна вважати, що при розірванні договору мала місце упущена вигода продавця, який мав право реалізувати лот іншому покупцеві за ціною, яка є динамічною згідно з умов договору виключно з послідуючим розрахунком з нею, а також розрахуватися з нею згідно з умовами договору, лише за умови погашення відповідних облігацій третьою особою, яка є емітентом придбаних позивачем облігацій.
При цьому, змістом п. 15. 3 договору не врегульовано порядок та строки повідомлення покупця (споживача) про укладання нового договору купівлі-продажу облігацій продавця з іншим покупцем, що унеможливлює отримання такої інформації у найкоротші терміни, оскільки вона не є учасником такого правочину, відтак, строком порушення її права позивача щодо повернення грошових коштів у розмірі перерахування 46 399 грн 21 коп. слід вважати наступний день після спливу граничного строку погашення облігацій третьою особою як емітентом, а саме з 06 березня 2013 року.
Також, вважає недійсною третейською угоду, передбачену п. 14.2 договору, оскільки третейські суди не можуть розглядати справи, що виникають у спорах щодо захисту прав споживачів.
Крім того, зазначає, що послуги, надані ТОВ "Аракс-2000" за договором про надання юридичних послуг від 26 липня 2011 року, предметом якого було надання послуг з юридичного супроводження укладеного договору купівлі-продажу облігацій, не відповідають приписам ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано споживачу (не виконано обов'язку з надання акта виконаних робіт/наданих послуг).
Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 - просить скасуватиоскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм" та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Рішення судів в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог до ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що на виконання умов, укладеного між сторонами договору, позивач лише частково виконала зобов'язання з оплати ціни лоту, що завдало відповідачу збитків, у зв'язку з чим 10 січня 2012 року припинено договір, відтак ТОВ "Компанія з управління активами "Валприм" мала право на відшкодування збитків, завданих йому, за рахунок грошових коштів, які були сплачені позивачем, що передбачено умовами оспорюваного договору.
При цьому судами правильно зазначено, що умови договору купівлі-продажу облігацій від 25 липня 2011 року не суперечать чинному законодавству, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, позивач висловила свою згоду на вказані умови, шляхом вчинення підпису на договорі та подальшому виконувала його умови, тоді як не була позбавлена права у виборі іншого контрагента та визначені інших умов договору.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Кафідова
М.К. Гримич
І.М. Фаловська