розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про захист прав споживача, визнання пункту договору недійсним та стягнення коштів, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 04 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 08 серпня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "ЛК "Ваш Авто") про захист прав споживача, визнання пункту договору недійсним та стягнення коштів.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 30 жовтня 2015 року між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" було укладено договір фінансового лізингу № 001678, згідно з умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання придбати транспортний засіб, а саме: трактор "НОМЕР_1", а ОСОБА_4 - до отримання предмета лізингу сплатити передбачені договором платежі, прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі. У той же день позивач сплатив 51 000 грн авансовий платіж за договором фінансового лізингу.

Проте відповідачем умови договору виконані не були. Зазначав, що його 08 грудня 2015 року представником ТОВ "ЛК "Ваш Авто" в телефонному режимі було повідомлено про те, що тракторів 2012 року випуску не буде, а в наявності є лише нові трактори, та запропоновано у випадку не згоди направити на адресу відповідача заяву про розірвання договору. 15 січня 2016 року позивач надіслав заяву про розірвання договору, однак відповідач відмовився повернути сплачені позивачем кошти у розмірі 51 000 грн посилаючись на те, що вказана сума є авансовим платежем і за умовами договору поверненню не підлягає.

Стверджував, що умови оспорюваного правочину порушують положення Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є підставою для визнання такого договору недійсним. До того ж навіть після підписання договору його було неодноразово введено в оману щодо умов виконання договірних зобов'язань, що в подальшому завдало йому шкоди як споживачу.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень, позивач просив визнати недійсним п. 12.1 Договору фінансового лізингу від 30 жовтня 2015 року № 001678, укладеного між ним та ТОВ "ЛК "Ваш Авто" та стягнути з ТОВ "ЛК "Ваш Авто" на його користь 51 000 грн, сплачених за цим договором, а також стягнути з відповідача 510 грн у відшкодування комісії банку, сплаченої при їх перерахуванні на рахунок товариства.

Заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 04 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08 серпня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано пункт 12.1 Договору фінансового лізингу від 30 жовтня 2015 року № 001678 з додатками, який укладений між ТОВ "ЛК "Ваш Авто" та ОСОБА_4 недійсним.

Стягнуто з ТОВ "ЛК "Ваш Авто" на користь ОСОБА_4 кошти в розмірі 51 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "ЛК "Ваш Авто" просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, встановивши, що умови договору лізингу, відповідно до норм ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, його наслідком є дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії, проте як встановлено судом, у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансової діяльності та нотаріального посвідчення спірного договору.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 04 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 08 серпня 2016 року залишити без змін.