розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, про визнання дій (правочину) недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 10 вересня 2015 року ним було отримано позовну заяву від 01 червня 2010 року, яку підписав ОСОБА_3 від імені Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області, про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: звільнити гуртожиток по АДРЕСА_1 та передати його Регіональному відділенню фонду державного майна України по Рівненській області.

Дії ОСОБА_3 вважає неправомірними, оскільки Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській області не є власником гуртожитку по АДРЕСА_1, а власником є товариство покупців житлово-комунальної контори "Рівнеагробуд" в особі ТОВ "Байкал", де він є колективним співвласником. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 не був наділений правом на пред'явлення позову. Посилаючись на вищевикладене, просив суд визнати дії ОСОБА_3 неправомірними, а позовну заяву такою, що суперечить діючому законодавству.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 01 червня 2010 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Байкал" про усунення перешкод у користуванні майном. Позовна заява підписана в.о. начальника регіонального відділення ОСОБА_3

З наказу Фонду державного майна України від 27 лютого 2010 року № 40-р вбачається, що у зв'язку із звільненням з займаної посади начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області ОСОБА_4 покладено виконання обов'язків начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на заступника начальника цього регіонального відділення ОСОБА_3 з 1 березня 2010 року (а.с.34), а отже ОСОБА_3 на день пред'явлення позову до господарського суду був повноважною особою регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на подання та підписання позовної заяви.

09 вересня 2010 року господарським судом Рівненської області у справі за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал" про усунення прав користування та розпорядження майном шляхом звільнення ухвалено рішення про задоволення позову та зобов'язання ТОВ "Байкал" протягом трьох днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити приміщення, які займає товариство у будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1. Вказане рішення набрало законної сили.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що ОСОБА_3 на день пред'явлення позову до господарського суду був повноважною особою регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на подання та підписання позовної заяви, а вимога про визнання позовної заяви такою, що суперечить діючому законодавству не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.

Слід зазначити, що у разі якщо позивачу завдано моральну шкоду зазначеними діями відповідача, належним способом захисту у такому випадку є пред'явлення відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16, ст. 23 ЦК України позову про відшкодування моральної (немайнової шкоди). Водночас визнання неправомірними дій ОСОБА_3 щодо звернення до суду від імені Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області саме по собі не здатне призвести до захисту прав позивача, якщо метою його звернення до суду є відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року залишити без змін.