розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 1 березня 2016 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що з 24 травня 1996 року по 29 серпня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Зазначає, що в шлюбі сторонами придбано майно, яке просила поділити.

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним вище зустрічним позовом, посилаючись на те, що з 24 травня 1996 року по 29 серпня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Зазначає, що в шлюбі сторонами придбано майно, яке просив поділити.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Розподілено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виділивши:

- меблевий комплект "Спальня" (ліжко та 4-х дверна шафа) - вартістю 63 297 грн 29 коп.;

- меблевий комплект "Вітальня" (стінка, журнальний столик, тумбочка) - вартістю 16 357 грн 80 коп.;

- телевізор марки "Samsung" модель LE40R81BX - вартістю 6 500 грн;

- телевізор марки "Samsung" модель LE20S81B - вартістю 3 350 грн;

- телевізор марки "Panasonic" - вартістю 350 грн;

- пральна машина марки "Gorenje" - вартістю 2 500 грн;

- мікрохвильова піч марки "Panasonic" - вартістю 1 200 грн;

- меблевий комплект "Столова" (буфет з дзеркалом та шафа вітрина 4-х дверна) вартістю 34 171 грн 90 коп.;

- торгівельний павільйон "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 27 647 грн;

- холодильник марки "LG" - вартістю 2 500 грн;

- автомобіль марки "Ford Transit", 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 - вартістю 82 383 грн 75 коп.

Загальна вартість 240 257 грн 74 коп.

- меблевий комплект "Передпокій" (шафа 3-х дверна на розсувній системі з дзеркалом на два відділення та відкрита шафа для одягу) вартістю 5 436 грн 60 коп.

- стіл зі скляною стільницею та шість стільців для кухні вартістю 2 997 грн 50 коп.;

- меблевий комплект для кухні (шість навісних та три напільні шафи) вартістю 6 635 грн 20 коп.

- диван та два крісла комбіновані - вартістю 5 133 грн 50 коп.;

- кондиціонер марки "Samsung" - вартістю 1 690 грн 50 коп.

- телевізор марки "LG" - вартістю 800 грн;

- електрична духова шафа марки "Zanussi" - вартістю 3 000 грн;

- газова варочна поверхня марки "Zanussi" - вартістю 1 050 грн;

- кухонна витяжка марки "ARDO" - вартістю 2 421 грн;

- автомобіль марки "Opel Astra", 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 - вартістю 126 955 грн 57 коп.

- поліпшення житла квартири АДРЕСА_1 вартістю 257 371 грн.

Загальна вартість 413 490 грн 67 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 86 616 грн 47 коп. грошової компенсації за переотриману частку у спільному майні.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 1 березня 2016 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2015 року скасовано в частині вирішення питання про розподіл судових витрат. У решті рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги свідчать про те, що судові рішення оскаржуються в частині поділу поліпшення квартири АДРЕСА_1, а тому в іншій частині судові рішення у касаційному порядку не переглядаються.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив із того, що вказане майно, у тому числі сума збільшення вартості квартири внаслідок виконаного ремонту та торгівельного павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1", набуте сторонами за спільні кошти під час шлюбу, є спільним майном колишнього подружжя. Враховуючи обставини щодо набуття сторонами права власності на нерухоме майно, відомості про його відчуження і розмір коштів, отриманих від реалізації майна, вартість ремонтно-будівельних робіт, яка перевищує суму отриманих ОСОБА_4 коштів від продажу своєї власності, а також те, що відсутні прямі і безспірні докази здійснення ремонту квартири АДРЕСА_2 винятково за рахунок коштів, виручених від продажу особистої власності ОСОБА_4, суд дійшов висновку про збільшення вартості квартири за рахунок спільних трудових і грошових затрат подружжя. Відсутні правові підстави для визнання спірної квартири спільним майном подружжя за правилами ст. 62 СК України, оскільки вартість квартири збільшилась на 1/3 частину. Крім того, на частку ОСОБА_3 припадає лише половина цього збільшення, тобто 1/6 частина вартості квартири, це збільшення не є настільки істотним, щоб спричинити припинення особистої і виникнення спільної часткової власності.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, проте зазначив, що обидві сторони понесли витрати на оплату проведення судових експертиз, розмір яких незначно відрізняється. Таким чином, суд апеляційної інстанції скасував рішення районного суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат та ухвалив в цій частині нове рішення, яким поклав такі витрати на обидві сторони без стягнення на користь одного з них таких витрат.

Проте повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходились у зареєстрованому шлюбі з 24 травня 1996 року по 28 серпня 2014 року, під час якого сторони набули майно, з вимогами про поділ якого й звернулись до суду.

Також убачається, що ОСОБА_3 мала у власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, яку продала 7 травня 1996 року. 2 серпня 1996 року подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали у спільну часткову власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_5, яка відчужена за договором купівлі-продажу від 7 травня 2008 року. Згідно із договором ціна продажу становить 201 444 грн. ОСОБА_4 29 березня 2007 року продав належні йому на праві особистої власності 2/3 частини квартири АДРЕСА_6 за 85 850 грн. Одноособовим власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 став у червні 2006 року, набувши право власності на підставі договору дарування частини квартири і свідоцтва про право на спадщину. У 2007 році виконаний ремонт цієї квартири, на які витрачені кошти.

Відповідно до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 6 травня 2015 року № 03-15С у квартирі АДРЕСА_1 проведено перепланування квартири, замінені вікна, двері, батареї, підлога, сантехнічні прибори, у квартирі виконані високоякісні оздоблювальні роботи, детальний опис робіт в дослідницькій частині та в локальному кошторису. Вартість ремонтно-будівельних робіт з приводу поліпшення житла, які були виконані у квартирі складає 91 842 грн. Вартість житлової квартири квартирі АДРЕСА_1 внаслідок проведення поліпшення житла збільшилась на 1/3 частину.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Для застосування передбачених зазначеною нормою правил, збільшення вартості майна повинно відбуватися якраз внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів (зокрема, тенденцій до загального подорожчання конкретного майна) і суттєвою ознакою повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкта в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначена на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не є тим фактором, який єдиний безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкту.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не зазначено, за рахунок яких коштів ОСОБА_3, фінансових витрат та трудових затрат вартість спірної квартири збільшилась, що зазначене поліпшення виникло не за рахунок тенденції до загального подорожчання об'єктів нерухомості, при цьому, сам по собі розмір грошових затрат подружжя або одного з них, a також і певна на час розгляду справи ринкова вартість будинку, не є тим фактором, який безумовно свідчить про істотне збільшення вартості майна.

Суд апеляційної інстанції також не звернув уваги на те, що проведені поліпшення спірної квартири, які були здійснення сторонами під час ремонту, не можуть бути відокремлені, оскільки є складовою частиною спірної квартири і не є речами в розумінні закону, а тому не можуть бути предметом поділу між колишнім подружжям. Такі поліпшення житла не можуть бути поділеними між подружжям, вони не мають окремо визначеної вартості, окремо визначених споживчих характеристик і їх неможливо окремо використовувати. Суд передчасно виділив як окремий об'єкт майна спільної сумісної власності подружжя - поліпшення житла - квартири АДРЕСА_1, вартістю 275 371 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Таким чином, ураховуючи, що апеляційним судом не встановлені всі фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині поділу спільного майна подружжя, а саме, в частині поділу поліпшення квартири АДРЕСА_1, судове рішення апеляційного суду відповідно до ст. 338 ЦПК України в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 1 березня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, а саме, в частині поділу поліпшення квартири АДРЕСА_1 скасувати, справу направити в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.