Гримич М.К., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року та касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року,

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якому позивач просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 7 017, 68 доларів США та 20 512 грн 39 коп.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 14 квітня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, із наступними змінами на підставі додаткової угоди від 21 січня 2010 року №1, згідно з умовами якого останньому надано кредит у розмірі 37 612 доларів США строком до 12 жовтня 2012 року зі сплатою 8, 2 % річних.

На забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, цього ж дня між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки, умовами якого передбачено солідарну відповідальність поручителя та позичальника перед банком.

Посилаючись на те, що своїх зобов'язань позичальник належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 15 вересня 2014 року утвориласьзаборгованість за непогашеним кредитом у сумі 4790, 04 доларів США, несплаченими відсотками у сумі 1 092, 26 доларів США, несплаченою комісією у розмірі 1 135, 38 доларів США, також позичальнику нараховану пеню - 1 110, 72 доларів США, що в еквіваленті становить 14 331 грн 75 коп., та штраф за порушення умов додаткової угоди - 479 доларів США, що в еквіваленті становить 6 180 грн 64 коп., позивач просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року позов задоволено.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 017, 68 доларів США та 20 512 грн 39 коп.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "КБ "Надра": 4 790,04 доларів США, що в еквіваленті становить 61 806 грн 38 коп., - заборгованість по тілу кредиту; 1 092, 26 доларів США, що в еквіваленті становить 14 093 грн 58 коп., - відсотки за користування кредитними коштами; 1 135, 38 доларів США, що в еквіваленті становить 14 649 грн 95 коп., - комісія; 14331 грн 75 коп. - пеня.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 -просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що позичальником належним чином не виконувались умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком, наданим банком, тоді як належних та допустимих доказів на спростування такого розрахунку відповідачами не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь банку штрафу у розмірі 479 доларів США, апеляційний суд, правильно виходив із того, що банком не визначено які саме вимоги, передбачені умовами кредитного договору, було порушено позичальником, наслідком порушення яких є застосування санкцій.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" відхилити.