головуючого Демяносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Ситнік О.М., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Експрес-Банк" про стягнення коштів за договором депозиту, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_6, звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 21 травня 2013 року між нею та ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк", в особі начальника Дніпродзержинського відділення Дніпропетровської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк", був укладений договір 29054-10.04/1392/0210 про банківський строковий вклад (депозит) "Накопичувальний", згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 56 000 грн з виплатою процентів в кінці терміну. Відповідно до умов договору, з 21 травня 2014 року відповідач зобов'язаний був на вимогу позивача повернути відповідну суму вкладу разом з сумою нарахованих за користування ним процентів. Позивач 29 серпня 2014 року звернулася до банку з вимогою повернути суму вкладу та нараховані за користування ним проценти, але листом від 18 вересня 2014 року їй було відмовлено. Відповідач продовжує користуватися грошовими коштами в розмірі 56 000 грн, що були внесені ОСОБА_6 у якості депозиту. Тому позивач просила стягнути з відповідача на її користь суму вкладу у розмірі 56 000 грн, суму процентів за фактичну кількість днів користування вкладом в розмірі 25 914 грн 35 коп. та суму інфляційних витрат в розмірі 33 488 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 56 000 грн суму вкладу за договором № 29054-10.04/1392/0210 про банківський страховий вклад (депозит) "Накопичувальний", 25 885 грн 80 коп. суму процентів річних за кількість днів користування вкладом за договором, 32 312 грн суму інфляційних втрат, а всього 114 197 грн 80 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" на користь держави судовий збір у розмірі 1 141 грн 98 коп.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 грудня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду апеляційної інстанції в цілому зазначеним нормам процесуального права не відповідає.

Судами встановлено, що на відповідно до копії договору № 29054-10.04/1392/0210 "банківського строкового вкладу (депозит) "Накопичувальний" (в національній валюті із виплатою процентів в кінці терміну)" від 21 травня 2013 року, укладеного між ПАТ "Акціонерний Банк "Експрес-Банк" в особі Касілової О.А., що діє на підставі доручення ЮР-203 від 02 липня 2012 року, та ОСОБА_6

Пунктом 1.1. договору вкладу встановлено, що банк приймає від вкладника грошові кошти в розмірі 56 000 грн на вкладний рахунок НОМЕР_1, відкритий в банку.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. зазначеного договору строк вкладу становить 12 місяців з 21 травня 2013 року по 20 травня 2014 року включно, із відсотковою ставкою 19 % річних на суму вкладу.

Згідно п. 2.1.2. та 2.1.3 договору банківського строкового вкладу банк зобов'язується нараховувати та виплачувати проценти відповідно до умов договору, а також повернути вкладнику вклад по закінченню строку його розміщення у порядку, встановленому договором.

Пунктом 5.1 зазначеного договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання вкладником та повноважним представником банку, скріплення печаткою банку та внесення вкладником вкладу на вкладний рахунок на умовах договору. У разі невнесення вкладником на вкладний рахунок суми вкладу у розмірі, визначеному умовами договору, до кінця операційного дня дати підписання договору - договір вважається неукладеним. На підтвердження укладення договору і внесених грошових коштів на вкладний рахунок банк видає вкладнику такі документи: квитанцію з підписом та печаткою касира, виписку по вкладному (депозитному) рахунку у разі внесення грошових коштів готівкою; виписку по вкладному (депозитному) рахунку у разі перерахування грошових коштів у безготівковій формі.

Також встановлено, що на звороті договір підписаний керівником Дніпродзержинського відділення Дніпропетровської філії АБ "Експрес-Банк" Касіловою О.А. та скріплений печаткою банку. Під текстом договору наявні два розчерки підпису вкладника ОСОБА_6 та розчерк підпису у графі "касир" без зазначення особи, що його здійснила.

Крім того, позивачем на підтвердження позовних вимог надано фотокопію роздруківки виписки по рахунку від 21 травня 2013 року. В зазначеній роздруківці міститься інформація щодо номера рахунку НОМЕР_1 та номеру договору 29054-10.04/1392/0210. Також наявне найменування клієнта: ОСОБА_8; кінцеве сальдо - 56 000. Дана роздруківка містить розчерк підпису у графі "підпис клієнта", а також розчерк підпису у правому верхньому куті без зазначення особи, що його здійснила. Крім того, вказана роздруківка містить відбиток печатки банку, де зазначено: "Публічне акціонерне товариство АБ "Експрес-Банк"Дніпропетровська філія Дніпродзержинське відділення", ідентифікаційний код та МФО банку.

На письмове звернення позивачки про повернення коштів за договором вкладу № 29054-10.04/1392/0210 від 21 травня 2013 року, банком 12 вересня 2014 року було надано письмову відповідь, згідно якої рішення щодо задоволення заяви буде прийняте після закінчення перевірки слідчим відділом УМВС України на Придніпровській залізниці по факту укладання договору банківського строкового вкладу та внесення вкладу (коштів) до каси банку.

Відповідно до розрахунку наданого відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем складає 114 197 грн 80 коп., яка складається з суми вкладу в розмірі 56 000 грн, суми процентів річних за фактичну кількість днів користування вкладом в розмірі 25 884 грн 80 коп., суми інфляційних втрат в розмірі 32 312 грн.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно із п. 2.1 цього Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку (ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України, п. 2.1 вищезгаданого Положення).

Пункт 10.1 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (z0790-11) (далі - Інструкції) передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, враховуючи те, що грошові кошти за договором банківського вкладу позивачу не виплачені, факт укладення договору на внесення позивачем коштів підтверджується належними доказами, суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність часткового задоволення позову.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та на порушення як наведених норм права, так і вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України (1618-15) , не звернув уваги, що позивачем на підтвердження внесення грошових сум на депозитні рахунки відповідача надано банківські виписки про грошові кошти, які є вхідним і вихідним залишком на поточному рахунку.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.