Гримич М.К., Висоцької В.С., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання правочину дійсним та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року,

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_5 та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 липня 2001 року та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 5, 310 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 10 липня 2001 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу зазначеної вище земельної ділянки. Відповідно до п. 3 укладеного між сторонами договору, ним на користь відповідача було сплачено 35 000 грн, які останній одержав у момент підписання договору.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, просив задовольнити позов.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2009 року позов задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 5, 310 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 10 липня 2001 року.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 5, 310 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_5

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, до моменту здійснення вказаної реєстрації договір вважається неукладеним та не створює прав і обов'язків для сторін, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,