Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловою площею та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, про реєстрацію місця проживання дитини та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_5, яка діє через представника ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності.

В обґрунтування вказаних вимог зазначила, що 16 квітня 2010 року її син ОСОБА_7 уклав шлюб з відповідачем і з цього часу вони почали проживати як подружжя у цій квартирі. Починаючи з серпня 2013 року відповідач за вказаною адресою не проживає, а тому ОСОБА_4 просила задовольнити позов, оскільки у добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку ОСОБА_5 не бажає.

Заперечуючи проти задоволення вказаного позову, у травні 2015 року ОСОБА_5 подала до суду зустрічний позов, в якому просила: зареєструвати місце проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в жилому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 та вселити її до цієї квартири.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Вселено ОСОБА_5 в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2. У задоволенні решти зустрічних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено, а позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

У статті 405 ЦК України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом

Встановивши, що ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі більше року, при цьому відповідачем не надано доказів поважності причин не проживання протягом цього періоду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5

Наведені у касаційній скарзі доводи вказаних висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, а тому касаційну скаргу ОСОБА_5 необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ