розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Національної академії Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення житлово-побутової комісії про зняття з квартирного обліку та поновлення на квартирному обліку для отримання житла позачергово, за касаційною скаргою Національної академії Служби безпеки України на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що з 22 серпня 2000 року на підставі наказу Управління Служби безпеки України в Луганській області (далі - УСБ України в Луганській області) він проходив військову службу на офіцерській посаді, 29 листопада 2000 року переведений для подальшого проходження військової служби з м. Сєвєродонецька Луганської області до м. Луганська з правом позачергового надання житла. 18 грудня 2000 року житлово-побутовою комісією УСБ України в Луганській області було прийнято рішення про прийняття позивача на квартирний облік та включення його до списка осіб на позачергове отримання житла, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 29 грудня 2000 року № 440/4.

У зв'язку зі зміною ним місця проходження військової служби, рішенням ЖПК НКЦ "Інститут оперативної діяльності та державної безпеки" від 22 жовтня 2007 року він та члени його сім'ї були зараховані на квартирний облік співробітників Центрального управління СБУ у списках осіб, що користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби. У зв'язку зі зміною позивачем місця проходження військової служби рішенням ЖПК Національної академії СБУ від 20 жовтня 2010 року вирішено перевести квартирну чергу позивача складом сім'ї дві особи до списку осіб на позачергове отримання житла з 18 грудня 2000 року.

Наказом голови СБУ від 25 вересня 2013 року № 1122-ОС його звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України, а рішенням ЖПК Національної академії Служби безпеки України від 12 грудня 2013 року знято із квартирного обліку на підставі п. 3 ч. 2 ст. 40 ЖК України, п/п 3 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1994 року № 470 (470-84-п) .

Вважаючи рішення ЖПК Національної академії Служби безпеки України від 12 грудня 2013 року про зняття його з квартирного обліку незаконним, просив задовольнити позов.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення житлово-побутової комісії Національної академії Служби безпеки України про зняття з квартирного обліку ОСОБА_4 і членів його сім'ї, оформлене протоколом № 7 засідання житлово-побутової комісії Національної академії Служби безпеки України від 12 грудня 2013 року, зобов'язано Національну академію Служби безпеки України поновити ОСОБА_4 на квартирному обліку у списку осіб на позачергове забезпечення житлом з 18 грудня 2000 року складом сім'ї дві особи (ОСОБА_4 та його мати - ОСОБА_5.). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Національна академія Служби безпеки України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 ЖК України, п. 29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, у випадках: припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.

Пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 (1081-2006-п) , та пунктом 3.13 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби безпеки України від 6 листопада 2007 року № 792 (z1308-07) , передбачено право військовослужбовців звільнених з військової служби в запас залишатися на квартирному обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Згідно п. 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

При цьому, дія вказаної норми не пов'язується з тим, з якої підстави військовослужбовець звільнений в запас.

Підпунктом "а" п. 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262 (1262/2007) , передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: у запас Служби безпеки України - осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 року № 2229-XII у запас Служби безпеки України зараховуються громадяни України, які вислужили установлені строки служби і звільнені зі служби у Службі безпеки України, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі. Зазначені особи перебувають на військовому обліку в Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України і залучаються до проведення навчальних зборів у визначеному законодавством порядку.

Суди зробили правильний висновок, що ОСОБА_4 проходив військову службу на офіцерській посаді у Службі безпеки України та обґрунтовано задовольнили позов. Доводи касаційної скарги на правильність висновку судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої й апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ