розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 30 травня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Реєстраційна служба Бородянського РУЮ Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року їй виділено у власність магазин № 7 - торговельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташований по АДРЕСА_1.

У січні 2014 року вона звернулась до Реєстраційної служби Бородянського РУЮ з відповідною заявою про реєстрацію права власності на вказаний магазин, однак державним реєстратором їй було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на даний магазин, оскільки вона не в повному обсязі подала документи для проведення державної реєстрації.

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 дізналася, що ОСОБА_6 отримав в реєстраційній службі свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 липня 214 року, індексний номер 24210138, а саме: на той самий магазин по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_5

ОСОБА_4 вважала, що, оскільки при видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на зазначений торговельний комплекс Реєстраційною службою Бородянського РУЮ не було з'ясовано достовірні дані про зазначений об'єкт нерухомого майна, зокрема, з технічного паспорту від 11 березня 2006 року вбачається, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на яке видане зазначене свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_6, і торговельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_2", який є її власністю, є одним і тим самим об'єктом.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила визнати свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2" від 14 липня 2014 року № 24210138, що знаходиться по АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_6, недійсним, скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться по АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_6

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться по АДРЕСА_1, від 14 липня 2014 року, індексний номер 24210138, видане на ім'я ОСОБА_6

Скасовано державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться по АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_6

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 30 травня 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року в порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у власність ОСОБА_4 виділено магазин № 7 - торговельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташований по АДРЕСА_1, зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському БТІ за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2002 року.

17 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про проведення державної реєстрації права власності на вищевказаний магазин. Державний реєстратор, встановивши, що документи подані не в повному обсязі, прийняв рішення від 05 березня 2014 року № 11422960, яким відмовив ОСОБА_4 у здійсненні державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Реєстраційною службою Бородянського РУЮ Київської області ОСОБА_6 14 липня 2014 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 24210138, а саме: мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташований по АДРЕСА_1, на підставі якого за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на дане майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_5

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки спірний об'єкт нерухомого майна на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, яке є чинним, виділений у власність ОСОБА_4, однак Реєстраційна служба Бородянського РУЮ, не з'ясувавши та не перевіривши всі достовірні дані про даний об'єкт нерухомого майна, видала ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на це нерухоме майно, порушено права ОСОБА_4 як власника цього майна.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, зазначав наступне.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року в порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у власність ОСОБА_4 виділено магазин № 7 -торговельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 191,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1, придбаний під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2002 року та зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському БТІ за ОСОБА_6

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 17 лютого 2014 року, ПП ОСОБА_6 у період з грудня 2013 року до січня 2014 року побудовано мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 142,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1, на який ОСОБА_6 14 липня 2014 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 24210138.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що мінімаркет "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 142,4 кв. м, та торгівельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 191,4 кв. м є одним і тим же спірним об'єктом, оскільки відповідно до поданих ОСОБА_5 доказів мінімаркет є новоствореним майном, яке ОСОБА_6 було побудовано та введено до експлуатації після рішення апеляційного суду про поділ майна подружжя, а розташування об'єктів нерухомого майна за однією і тією ж юридичною адресою не є безспірним доказом того, що це один і той же об'єкт.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, підстав для скасування ухваленого ним рішення не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ