розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеопатра 2008" до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності, за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеопатра 2008" - БраніцькогоОлександра Миколайовича - на рішення апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2016 року

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клеопатра 2008" (далі - ТОВ "Клеопатра 2008") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності.

На обґрунтування вимог ТОВ "Клеопатра 2008" посилалося на те, що воно за власний кошт, уклавши договори підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Підвісні Системи", з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", з Товариством з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля", здійснило реконструкцію нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення тенісних кортів.

Проте, ОСОБА_2 не визнає за ТОВ "Клеопатра 2008" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1 211,3 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю загальною площею 1 245 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 328, 331, 392, 876 ЦК України, позивач просив суд визнати за ТОВ "Клеопатра 2008" право власності на вказані нежитлові будівлі.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року позов ТОВ "Клеопатра 2008" задоволено частково. Визнано право власності за ТОВ "Клеопатра 2008" на нежитлову будівлю загальною площею 1 211,3 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2016 року заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Клеопатра 2008" відмовлено.

У касаційній скарзі представник ТОВ "Клеопатра 2008" - БраніцькийО.М. - порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", як правонаступник Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" є постійним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно із актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 28 грудня 2012 року.

Вказаний державний акт, виданий Державному територіальному об'єднанню "Південно-Західна залізниця" на підставі рішення Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 302/5114, відповідно до якого землекористувачу надається у постійне користування земельна ділянка в межах згідно із планом землекористування площею 9,1981 га, яка розташована на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця у Печерському районі м. Києва. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, у відповідності до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України.

На вказаній земельній ділянці зареєстровані об'єкти державного нерухомого майна: будівля казарми чергового ВОХР, нежитлові будівлі по АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого виступає ПАТ "Українська залізниця".

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки, складеного Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 09 грудня 2015 року № 1152/06, за результатами обстеження, згідно із матеріалами аерофотозйомки 2014 року та даних міського земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,36 га на АДРЕСА_1 знаходиться частково в межах земельної ділянки, що обліковується за Комунальним підприємством "Ремонтно-відстойний пункт № 1" та частково в межах земельної ділянки, яка рішенням Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 302/5114 надана у постійне користування Державному територіальному об'єднанню "Південно-Західна залізниця" для будівництва залізнично-автомобільного переходу через р. Дніпро у Печерському районі м. Києва.

Документи, що посвідчують право користування (власності) обстеженою земельною ділянкою на АДРЕСА_1, в Департаменті земельних ресурсів станом на 31 грудня 2012 року не зареєстровані. Рішення про передачу вказаної земельної ділянки у користування (власність) не приймалось.

На вказаній земельній ділянці розміщено нежитлову будівлю, тимчасову споруду охорони, елементи благоустрою та гостьова стоянка автомобілів. Територія земельної ділянки по периметру огороджена металевим парканом, проїзд до земельної ділянки обмежено автоматичними воротами.

За наявною в Департаменті земельних ресурсів інформацією власником будівлі, загальною площею 1 211,3 кв. м на АДРЕСА_1 є товариство з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест" на підставі договорів купівлі-продажу частин нежитлової будівлі від 04 вересня 2013 року № 2509 та № 2511.

У 2012-2013 році ТОВ "Клеопатра 2008", уклавши договори підряду з товариством з обмеженою відповідальністю "Підвісні Системи", товариством з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", товариством з обмеженою відповідальністю "Металева покрівля", здійснило реконструкцію нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення тенісних кортів.

01 березня 2013 року між ТОВ "Клеопатра 2008" та ОСОБА_2 укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого товариство передало, а ОСОБА_2 прийняв у платне строкове користування (в оренду) нежитлову будівлю загальною площею 1 211,3 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю загальною площею 1 245 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Цього ж дня, між ТОВ "Клеопатра 2008" та ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна загальною площею 1 211,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Клеопатра 2008" є власником або користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, докази щодо прийняття спірного об'єкту нерухомості до експлуатації та його відповідності будівельно-санітарним нормам, як і не надано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ "Клеопатра 2008" не є власником нежитлової будівлі загальною площею 1 211, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не є власником або володільцем земельної ділянки на якій знаходиться вказані нежитлові будівлі, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання права власності за останнім на зазначене майно.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для йогозміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ