розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Агропостач" про застосування реституції, за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Агропостач" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за неповернуте майно, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Агропостач" на рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 червня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Агропостач" (далі - ПАТ "Агропостач") на його користь 20 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, 20 серпня 2014 року між ним та ПАТ "Агропостач" було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки "Opel Combo" за ціною 20 000 грн, який рішенням господарського суду Житомирської області від 18 вересня 2014 року визнано недійсним та витребувано у нього вказаний транспортний засіб на користь ПАТ "Агропостач".

Посилаючись на те, що вказаний автомобіль було витребувано і повернуто відповідачу, проте судом не було застосовано реституцію та ПАТ "Агропостач" не повернув йому 20 000 грн, сплачених за автомобіль, ОСОБА_4 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У березні 2016 року ПАТ "Агропостач" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою, на обґрунтування якої посилалося на те, що 20 березня 2015 року при проведенні державним виконавцем виконавчих дій, направлених на виконання наказу господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2014 року № 906/1189/14 ОСОБА_4 передав ПАТ "Агропостач" зазначений автомобіль та лише один комплект ключів запалювання до нього.

Посилаючись на те, що вказаний автомобіль ОСОБА_4 повернув ПАТ "Агропостач" не у повній комплектації, а саме не було повернуто один комплект ключів до замка запалювання та комплект зимових шин на стальних дисках, ПАТ "Агропостач" просив стягнути з нього збитки за неповернуте майно у сумі 17 746 грн 40 коп.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Агропостач" на користь ОСОБА_4 20 00 грн, сплачених за придбання автомобіля.

Зустрічний позов ПАТ "Агропостач" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Агропостач" 17 746 грн 40 коп. заборгованості за неповернуте майно.

Зараховано заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ "Агропостач" в сумі 17 746 грн 40 коп. в рахунок заборгованості ПАТ "Агропостач" перед ОСОБА_4 та стягнуто з ПАТ "Агропостач" 2 254 грн на користь ОСОБА_4 залишку боргу, сплачених ОСОБА_4 за придбання автомобіля марки "Opel Combo".

Стягнуто з ПАТ "Агропостач" на користь ОСОБА_4витрати на правову допомогу в сумі 983 грн.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 16 червня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2016 року в частині задоволення зустрічного позову та взаємозаліку заборгованості сторін (абз. 5 резолютивної частини) скасовано, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Агропостач".

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Агропостач" 3 326 грн 40 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення в частині задоволення позову ОСОБА_4 та відшкодування витрат на правову допомогу залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Агропостач", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову ПАТ "Агропостач" на суму 14 420 грн та взаємозаліку заборгованості, та ухвалити нове рішення, яким рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалося та не перевірялося судом апеляційної інстанції, а тому на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї ОСОБА_4, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов ПАТ "Агропостач", врахував покази свідків та виходив з того, що ОСОБА_4 не повернув ПАТ "Агропостач" ключі у зборі до замка запалювання, чотири шини та чотири сталеві диски до автомобіля загальною сумою 17 746 грн 40 коп., у зв'язку із чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми з ОСОБА_4 та проведення взаємозаліку між сторонами.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову та взаємозаліку заборгованості сторін та частково задовольняючи позов ПАТ "Агропостач" в цій частині, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив із відсутності доказів на підтвердження передачі товариством саме ОСОБА_4 шин та будь-яких дисків до колес, і такими доказами не можуть бути покази свідків, враховуючи, що зберігання, облік, переміщення та реалізація матеріальних цінностей на підприємстві мають підтверджуватися відповідними документами згідно з вимогами чинного законодавства, а акти державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 20 березня 2015 року не містять застережень з якими конкретно дисками та шинами передавався автомобіль ПАТ "Агропостач".

Крім того, частково задовольняючи позов ПАТ "Агропостач", апеляційний суд врахував, що представник ОСОБА_4 не заперечував, що спірний автомобіль повинен комплектуватися двома ключами до замка запалювання, з яких лише один був переданий ПАТ "Агропостач", у зв'язку із чим дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_4 3 326 грн 40 коп. вартості ключа у зборі до автомобіля марки "Opel Combo".

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.