розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом в обгрунтування якого посилався на те, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року стягнуто з ВАТ "Слов'янський керамічний комбінат" заборгованість по заробітній платі у розмірі 1668 грн 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 46 406 грн 88 коп., компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 грн., а всього 48 575 грн 30 коп.

Посилається на те, що за весь час державні органи не вжили усіх заходів щодо сплати заборгованості по заробітній платі та виконання рішення суду, а оскільки ВАТ "Слов'янський керамічний комбінат" є державним підприємством, відповідач у свою чергу є власником цього підприємства з нього необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 1668 грн 42 коп.

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2, стягнуто на його користь з ВАТ "Слов'янський керамічний комбінат" заборгованість по заробітній платі у розмірі 1668 грн 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 46 406 грн 88 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 4 цього ж Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Постановою господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року ВАТ "Слов'янський керамічний комбінат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Згідно з ч. 1 ст. 45 цього ж Закону вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута задовольняються у першу чергу.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Частиною 2 ст. 152 ЦК України встановлено, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦК України держава, АР Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створеним ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд як першої так і апеляційної інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив спірні правовідносини та обґрунтовано виходив із того, що позов ОСОБА_2 про стягнення з Фонду державного майна України заборгованості по заробітній платі, яку вже стягнуто на його користь за рішенням суду з ВАТ "Слов'янський керамічний комбінат", не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення апеляційного суду залишається без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року залишити без змін.