розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення коштів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, уточненим у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 12 грудня 2013 року між нею та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу "Стандарт, 6 міс.", заява № SAMDNWFD0070034109000, відповідно до умов якого вона внесла на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 18 180 доларів США терміном до 12 червня 2014 року зі сплатою 9 % річних.

Також у ПАТ КБ "ПриватБанк" їй було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 (Mastercard Gold) та станом на 23 червня 2014 року залишок грошових коштів на рахунку становив 1 млн 860 тис. грн. Строк дії картки сплив, у зв'язку з чим її було вилучено банкоматом. Відповідачем було видано нову картку, проте доступу до грошових коштів надано не було. 24 березня 2014 року вона звернулася із заявою про дострокове розірвання договорів банківського вкладу та карткового рахунку, але банк відмовився повернути їй вклад та грошові кошти з карткового рахунку.

З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просила стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на її користь за договором банківського вкладу SAMDNWFD0070034109000 від 12 грудня 2013 року грошові кошти у сумі 18 118 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення судового рішення у справі становить 463 288 грн 11 коп.; за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року (картка Mastercard Gold НОМЕР_1) грошові кошти у сумі 1 млн 860 тис. грн; за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року стягнути інфляційні втрати у сумі 1 371 006 грн та 3 % річних у сумі 106 249 грн 31 коп.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 за договором банківського вкладу SAMDNWFD0070034109000 від 12 грудня 2013 року грошові кошти у сумі 18 118 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення судового рішення становить 463 288 грн 11 коп.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року (картка Mastercard Gold№ НОМЕР_1) грошові кошти у сумі 1 млн 860 тис. грн.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року інфляційні втрати у сумі - 1 371 006 грн та 3 % річних у сумі 106 249 грн 31 коп.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави 12 180 грн судового збору.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2016 року зазначене судове рішення в частині стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року інфляційних втрат у сумі 1 371 006 грн та 3 % річних у сумі 106 249 грн 31 коп. та в частині стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судового збору в розмірі 12 180 грн скасовано та в позові в цій частині відмовлено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судовий збір у сумі 4 633 грн 04 коп.

У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить ухвалені у справі рішення в частині задоволення позову скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що 12 грудня 2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір банківського вкладу "Стандарт, 6 міс.", заява № SAMDNWFD0070034109000, відповідно до умов якого ОСОБА_4 внесла на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 18 180 доларів США терміном до 12 червня 2014 року із сплатою 9 % річних.

Відповідно до п. 5 вказаного договору сторони домовились про можливість дострокового розірвання договору з повідомленням про це за два банківських дні до дати розірвання договору. На вимогу вкладника про розірвання договору, строк якого ще не минув, сума вкладу повертається. За неповний строк вкладу проценти виплачуються за зниженою ставкою.

24 березня 2014 року ОСОБА_4 повідомила банк про дострокове розірвання договору банківського вкладу "Стандарт 6 міс." та договору карткового рахунку, обслуговування якого банк припинив.

10 квітня 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено договір № SAMDN03000183587776, згідно з яким останній було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 (Mastercard Gold).

Станом на 23 червня 2014 року залишок грошових коштів на рахунку становить 1 млн 860 тис. грн, що підтверджується довідкою від 23 червня 2014 року № 1584984.

Після спливу строку дії картки її було вилучено банкоматом, відповідачем видано нову картку, проте доступу до грошових коштів надано не було.

Відповідно до листа ПАТ КБ "ПриватБанк" від 10 квітня 2014 року № 20 за зверненням ОСОБА_4 повідомлено про неможливість повернення суми владу за відсутності законодавчої бази, яка б визначала юридичний статус та основи діяльності банківської системи України в Автономній Республіці Крим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі письмової вимоги позивача про повернення грошового вкладу та коштів з карткового рахунку банк був зобов'язаний повернути грошові кошти, а ухилення відповідача від повернення вкладу є незаконним та безпідставним, банк не має права встановлювати непередбачені договором чи законом обмеження права вкладника розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Із договору банківського вкладу SAMDNWFD0070034109000 від 12 грудня 2013 року та договору карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року (картка Mastercard Gold НОМЕР_1) вбачається, що вони були укладені ОСОБА_4 саме з ПАТ КБ "ПриватБанк". Ураховуючи, що ПАТ КБ "ПриватБанк" розташований і діє на території України у м. Дніпропетровську, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_4 в частині стягнення коштів за договорами, не зважаючи на те, що договори були укладені із Севастопольською філією ПАТ КБ "ПриватБанк".

Також суд вважав, що, оскільки банком було порушено грошове зобов'язання, позовні вимоги про стягнення інфляційний втрат та 3 % річних підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення 18 118 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення судового рішення становить 463 288 грн 11 коп. за договором банківського вкладу SAMDNWFD0070034109000 від 12 грудня 2013 року та 1 млн 860 тис. грн за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 (картка Mastercard Gold НОМЕР_1) та залишив рішення суду першої інстанції в цій частині без змін.

Разом із тим апеляційний суд вважав таким, що підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 371 006 грн та 3 % річних у сумі 106 249 грн 31 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором карткового рахунку SAMDN03000183587776 від 10 квітня 2013 року та в частині стягнення судового збору в розмірі 12 180 грн з огляду на те, що внаслідок виконання постанови правління НБУ "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" від 06 травня 2014 року № 260, банком своєчасно не було виконано взятих на себе зобов'язань за вказаними договорами, відповідно до п.п. 2.1.2.8.5 Умов та Правил надання банківських послуг підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних немає.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, підстав для скасування ухваленого ним рішення не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.