головуючогоЧервинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Писаної Т.О., Попович О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Донецької міської ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Донецької міської ради, Державної казначейської служби України та просила суд ухвалити рішення, яким стягнути моральну шкоду у розмірі 30 тис. грн.

Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з Донецької міської ради на користь ОСОБА_6 1 тис. грн на відшкодування завданої моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2016 року рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2016 року стягнуто з ОСОБА_6 у дохід держави судовий збір у розмірі 535 грн 92 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Стягуючи з ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 535 грн 92 коп., апеляційний суд виходив з того, що остання судовий збір до ухвалення судового рішення у справі не сплатила.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Донецької міської ради, що було встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

26 листопада 2015 року ОСОБА_6 звернулася до апеляційного суду Донецької області з клопотанням про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення (а. с. 94)

Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області від 26 січня 2016 року відстрочено ОСОБА_6 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2015 року до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим на час звернення з даною позовною заявою був чинним Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ) у п. 13 ч. 2 ст. 3 якого передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI (3674-17) справляння судового збору за подання таких заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.

У пункті 6 постанови роз'яснено, що згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп2007 (va11p710-07) зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (1618-15) , де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про стягнення з ОСОБА_6 судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2015 року у справі за її позовом до Донецької міської ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди є помилковим та суперечить чинному законодавству.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ