розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Центр надання послуг з обслуговування міста Луцька, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2015 року та рішення Апеляційного суду Волинської області від 12 травня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просила скасувати державну реєстрацію наступних транспортних засобів:

-сідлового тягача марки DAF FT 95.380, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, який 04 квітня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6;

-сідлового тягача марки Renault Premium, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, який 04 квітня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6;

-напівпричепа марки Trailor, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_6, який 04 квітня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6;

- напівпричепа марки Schmitz SPR 27, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_8, який 07 червня 2014 року був зареєстрований за ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що відповідач ОСОБА_5 незаконно зняла з реєстрації та здійснила відчуження вказаних транспортних засобів, оскільки вона на той момент не була їх власником, крім того, на транспортні засоби було накладено арешти та заборону відчуження.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2015 року позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію наступних транспортних засобів: сідлового тягача марки DAF FT 95.380, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д.р.н. НОМЕР_2, який 04 квітня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6; сідлового тягача марки Renault Premium, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, д.р.н. НОМЕР_4, який 04 квітня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6; напівпричепа марки Trailor, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, д.р.н. НОМЕР_6, який 04 квітня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6; напівпричепа марки Schmitz SPR 27, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, д.р.н. НОМЕР_8, який 07 червня 2014 року був зареєстрований за ОСОБА_7

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 04 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Волинської області від 04 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 12 травня 2016 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2015 року в даній справі скасовано в частині стягнення та розподілу судового збору.

В решті рішення залишено без змін.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 в дохід держави з кожного по 365,40 грн судового збору та в користь позивача ОСОБА_4 з кожного по 219,24 грн понесених нею судових витрат по сплаті судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким також погодилася колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що відповідач ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що судом на її майно накладено арешт та звернуто стягнення на майно за цивільним позовом, відчужила рухоме майно, що належить їй на праві власності.

Доводи касаційної скарги про те, що довідки-рахунки не визнані недійсними, а також про те, що на час реалізації майна транспортні засоби були звільнені з-під арешту та було скасовано заборону на їх відчуження не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2012 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Цивільні позови потерпілих, у тому числі потерпілої ОСОБА_4, задоволено частково.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2012 року вказані судові рішення скасовано в частині вирішення цивільних позовів, справу в цій частині направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2013 року з урахуванням змін, внесених у нього рішенням Апеляційного суду Волинської області від 03 вересня 2013 року, стягнуто з підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 197 450 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 80 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих злочином.

У вересні 2009 року ОСОБА_9 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, а саме зареєстровані за ОСОБА_5 спірні транспортні засоби.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2010 року визнано мирову угоду в даній справі, укладену між позивачем ОСОБА_9 та відповідачем ОСОБА_5, за умовами якої, зокрема, за позивачем ОСОБА_10 залишено у приватній власності спірні транспортні засоби: сідловий тягач марки DAF FT 95.380, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2;сідловий тягач марки Renault Premium, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_9; напівпричеп марки Trailor, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_6; напівпричеп марки Schmitz SPR 27, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_8.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14 березня 2013 року позов ОСОБА_9 до першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звільнення майна з-під арешту задоволено, звільнено з-під арешту та скасовано заборону на відчуження автомобілів: сідлового тягача марки DAF FT 95.380, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2;сідлового тягача марки Renault Premium, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_9; напівпричепа марки Trailor, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_6; напівпричепа марки Schmitz SPR 27, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_8

На підставі цього рішення суду було знято з реєстрації спірні транспортні засоби та у подальшому 04 квітня 2013 року на підставі довідок-рахунків відчужено їх відповідачу ОСОБА_6 та 07 червня 2014 року відповідачу ОСОБА_7

Вказане рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2013 року було скасовано рішенням Апеляційного суду Волинської області 21 серпня 2014 року.

Постановою начальника першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиціївід 08 вересня 2014 року скасовано постанову про зняття арешту з майна боржника, винесену 01 квітня 2013 року, та визнано чинними арешти та заборони на відчуження зазначених транспортних засобів.

Разом з тим, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення про звільнення майна з-під арешту та скасування заборони на відчуження автомобілів, на підставі якого транспортні засоби були зняті з реєстрації, дія обтяження майна підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису про обтяження, який був скасований незаконним рішенням суду. Це означає, що арешт рухомого майна є дійсним з моменту його накладення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року в справі № 6-2026цс15.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2015 року у частині, яка не скасована апеляційним судом та рішення Апеляційного суду Волинської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.