розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності на майно, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом обґрунтовуючи його тим, що в період шлюбу з відповідачем за рахунок спільних коштів подружжя сторонами було придбане нерухоме майно, у вигляді земельних ділянок та житлового будинку по АДРЕСА_1, яке оформлено на ім'я ОСОБА_5 Після припинення шлюбних відносин з відповідачем, вона позбавлена можливості вільно користуватися зазначеним майном, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду з даним позовом для визнання за собою права власності на частину майна.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У грудні 2015 року ОСОБА_5 подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив визнати за ним, право особистої приватної власності на земельні ділянки та житловий будинок, що розташовані по АДРЕСА_1, оскільки вказане майно було придбане за його особисті кошти і саме за ним було зареєстровано право власності на все майно.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Розділено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільне сумісне майно, а саме: 1) земельну ділянку, площею 0, 230 га у межах, згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 1163 га, багаторічних насаджень - 0, 0558 га, під забудовою - 0,0579 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1; 2) земельну ділянку, площею 0, 046 га у межах згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 0460 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1; 3) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 який складається: № 1 під літ. "А" - житловий будинок, шлакобетонний, обкладений цеглою, житловою площею 43,8 кв. м, загальною площею 77,0 кв. м; № 2 під літ. "Б" - погріб, шлакобетонний; № 3 під літ. "В" - літня кухня, саманна, обкладена цеглою; № 4 під літ. "Г" - сарай, саманний, обкладений цеглою; № 5 під літ. "Д" - навіс, цегловий, шиферний; № 6 під літ. "Е" - вбиральня, дерев'яна; № 7 під літ. "к" - колодязь, з металевих труб; № 8 під номерами 1-4 - огорожа, металева, дерев'яна; № 9 під літ. "І" - замощення, асфальтобетонне.

Припинено право власності ОСОБА_5 на наступне майно: 1) 1/2 частину земельної ділянки, площею 0, 230 га у межах, згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 1163 га, багаторічних насаджень - 0, 0558 га, під забудовою - 0, 0579 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1; 2) 1/2 частину земельної ділянки, площею 0, 046 га у межах, згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 0460 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1; 3) 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1який складається: №1 під літ. "А" - житловий будинок, шлакобетонний, обкладений цеглою, житловою площею 43, 8 кв. м, загальною площею 77, 0 кв. м; № 2 під літ. "Б" - погріб, шлакобетонний; № 3 під літ. "В" - літня кухня, саманна, обкладена цеглою; № 4 під літ. "Г" - сарай, саманний, обкладений цеглою; № 5 під літ. "Д" - навіс, цегловий, шиферний; № 6 під літ. "Е" - вбиральня, дерев'яна; № 7 під літ. "к" - колодязь, з металевих труб; № 8 під номерами 1-4 - огорожа, металева, дерев'яна; № 9 під літ. "І" - замощення, асфальтобетонне.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на наступне майно: 1) 1/2 частину земельної ділянки, площею 0, 230 га у межах, згідно з планом, в тому числі ріллі - 0,1163 га, багаторічних насаджень - 0,0558 га, під забудовою - 0, 0579 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1; 2) 1/2 частину земельної ділянки, площею 0, 046 га у межах, згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 0460 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1; 3) 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1який складається: № 1 під літ. "А" - житловий будинок, шлакобетонний, обкладений цеглою, житловою площею 43,8 кв. м, загальною площею 77, 0 кв. м; № 2 під літ. "Б" - погріб, шлакобетонний; № 3 під літ. "В" - літня кухня, саманна, обкладена цеглою; № 4 під літ. "Г" - сарай, саманний, обкладений цеглою; № 5 під літ. "Д" - навіс, цегловий, шиферний; № 6 під літ. "Е" - вбиральня, дерев'яна; № 7 під літ. "к" - колодязь, з металевих труб; № 8 під номерами 1-4 - огорожа, металева, дерев'яна; № 9 під літ. "І" - замощення, асфальтобетонне.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 залишені без задоволення.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_5, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судами попередніх інстанції правильно встановлено, що 23 вересня 2000 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 видане Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровська 23 вересня 2000 року. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3, виданого Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровська 05 травня 2015 року, шлюбні відносини між сторонами припинені 05 травня 2015 року.

В період шлюбу подружжям було придбано наступне нерухоме майно: 1) земельну ділянку, площею 0, 230 га у межах, згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 1163 га, багаторічних насаджень - 0, 0558 га, під забудовою - 0,0579 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1; 2) земельну ділянку, площею 0, 046 га у межах згідно з планом, в тому числі ріллі - 0, 0460 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1; 3) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 який складається: № 1 під літ. "А" - житловий будинок, шлакобетонний, обкладений цеглою, житловою площею 43,8 кв. м, загальною площею 77,0 кв. м; № 2 під літ. "Б" - погріб, шлакобетонний; № 3 під літ. "В" - літня кухня, саманна, обкладена цеглою; № 4 під літ. "Г" - сарай, саманний, обкладений цеглою; № 5 під літ. "Д" - навіс, цегловий, шиферний; № 6 під літ. "Е" - вбиральня, дерев'яна; № 7 під літ. "к" - колодязь, з металевих труб; № 8 під номерами 1-4 - огорожа, металева, дерев'яна; № 9 під літ. "І" - замощення, асфальтобетонне.

Зазначене майно було оформлено на ім'я ОСОБА_5, який на теперішній час мешкає за вищевказаною адресою та повністю ним користується.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5,суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що в період перебування у зареєстрованому шлюбі, сторонами за спільні кошти було придбано нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя і угоди про добровільний поділ даного майна сторонами не досягнуто.

Суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.