Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ситнік О.М., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Кредит-Союз" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД" про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД" на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 2 липня 2015 року,

У жовтні 2014 року кредитна спілка "Кредит-Союз" (далі - КС "Кредит-Союз") звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 30 січня 2013 року між нею та ОСОБА_5 було укладено договір № Че-0032 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 50 000 грн строком на 12 місяців. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 48 000 грн.

На забезпечення виконання ОСОБА_5 умов цього договору 30 січня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було укладено договір поруки № Че-0032-П, а також договір поруки № Че-0032-П/1 з товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД" (далі - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД"). За умовами даних договорів поруки, поручителі поручилися перед кредитною спілкою за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Зобов'язання за цим договором були виконані ОСОБА_5 лише частково, станом на 20 жовтня 2014 року за ним рахувався борг у розмірі 12 589 грн 05 коп.

13 вересня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та ОСОБА_5 було укладено ще один договір № Че-0476 про надання кредиту у розмірі 48 000 грн строком на 36 місяців. На забезпечення виконання ОСОБА_5 умов цього договору 13 вересня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було укладено договір поруки № Че-0476-П, а також договір поруки № Че-0476-П/1 з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД". За умовами цих договорів поруки, поручителі поручилися перед кредитною спілкою за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 умов цього договору утворилася заборгованість у розмірі 73 843 грн 11 коп.

КС "Кредит-Союз" у заявленому позові просила стягнути з відповідачів заборгованість у загальному розмірі 86 432 грн 16 коп.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 2 липня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД" на користь КС "Кредит-Союз" за кредитним договором від 30 січня 2013 року № Че-0032 відсотки за користування коштами у сумі 11 624 грн 50 коп. та донараховані відсотки у сумі 964 грн 55 коп; за кредитним договором від 13 вересня 2013 року № Че-0476 заборгованість за тілом кредиту у сумі 45 879 грн 50 коп., відсотки за користування коштами у сумі 10 687 грн 12 коп. та донараховані відсотки у розмірі 17 276 грн 49 коп. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення з них як з поручителя солідарно з боржником заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням у цій частині нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Указані вимоги апеляційним судом не дотримано.

Судом установлено, що 30 січня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та ОСОБА_5 було укладено договір № Че-0032 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 50 000 грн строком на 12 місяців. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 48 000 грн.

На забезпечення виконання ОСОБА_5 умов цього договору 30 січня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було укладено договір поруки № Че-0032-П. Також договір поруки № Че-0032-П/1 було укладено з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД".

За умовами цих договорів поруки, поручителі поручилися перед кредитною спілкою за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Зобов'язання за цим договором були виконані ОСОБА_5 лише частково, станом на 20 жовтня 2014 року за ним рахувався борг у розмірі 12 589 грн 05 коп.

13 вересня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та ОСОБА_5 було укладено ще один договір № Че-0476 про надання кредиту у розмірі 48 000 грн строком на 36 місяців.

На забезпечення виконання ОСОБА_5 умов цього договору 13 вересня 2013 року між КС "Кредит-Союз" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було укладено договір поруки № Че-0476-П. Також договір поруки № Че-0476-П/1 було укладено з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД".

За умовами вищезазначених договорів поруки, поручителі поручилися перед кредитною спілкою за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 умов цього договору утворилася заборгованість у розмірі 73 843 грн 11 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що належними і допустимими доказами у справі доведено, що ОСОБА_5 не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами від 30 січня 2013 року № Че-0032 та від 13 вересня 2013 року № Че-0476, внаслідок чого утворилася заборгованість, у загальному розмірі 86 432 грн 16 коп., яка підлягає стягненню на користь КС "Кредит-Союз" у солідарному порядку як з боржника ОСОБА_5, так і з поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД".

Однак з таким висновком судів погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) (стаття 17) або ГПК України (1798-12) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Крім того, пунктами 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 1, статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1323цс15 та від 3 лютого 2016 року у справі № 6-1599цс15.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не прийняв до уваги вищезазначене та те, що "Кредит-Союз" звертаючись із даним позовом до боржника ОСОБА_5 та поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД", порушила вимоги ст. 16 ЦК України, якою не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, у даному випадку в частині вимог, пред'явлених до ТОВ "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД", які підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Таким чином, апеляційний суд у достатньому обсязі не перевірив законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції по суті вирішеного спору, що призвело до порушення норм процесуального права.

Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, то ухвала цього суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Муза ЛТД" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 2 липня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.