головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, державного підприємства "Сетам", треті особи: ПАТ АКБ "Індустріал банк", ОСОБА_6, про визнання дій державного виконавця незаконними та визнання проведених прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, за касаційними скаргами державного підприємства "СЕТАМ" та ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 травня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 квітня 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області було видано виконавчий лист на виконання судового рішення від 24 лютого 2011 року, за яким стягнуто солідарно з нього ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ АКБ "Індустріал банк" заборгованості, яка виникла внаслідок неповернення банківського кредиту, відсотків за його користування та штрафних санкцій у розмірі 768 034 грн 19 коп. за кредитним договором від 22 липня 2008 року № 3602/0800/3/08 та 1 820 судових витрат по справі.

19 травня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області було винесено постанову № 26573022 про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим листом.

У процесі проведення виконавчих дій державним виконавцем було проведено опис майна, що належить йому, як суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі, а саме: нежитлового приміщення будівлі зерноскладу, площею 407,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області від 17 березня 2015 року про призначення експерта, для участі у виконавчому провадженні було залучено приватне підприємство "Експерт-Рівне-Консалт" (далі - ПП "Експерт-Рівне-Консалт") для проведення оцінки арештованого майна. Згідно отриманого висновку ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 13 травня 2015 року ринкова вартість об'єкта оцінки становила 202 208 грн. Для проведення прилюдних торгів було залучено державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"). Перші торги не відбулися у зв'язку із відсутністю покупців. Після цього виконавчою службою було проведено уцінку (переоцінку) арештованого майна вартість якого склала 161 766 грн 40 коп. 10 грудня 2015 року відбулися наступні торги, переможцем яких став ОСОБА_6, який придбав указане майно за стартовою ціною.

Позивач зазначав, що під час ознайомлення його з матеріалами виконавчого провадження виявилося, що державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій з грубим порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , в результаті яких були порушені його права та охоронювані інтереси, як боржника під час виконавчого провадження, що потягло за собою незаконне та безпідставне призначення та проведення в подальшому прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

У зв'язку з цим ОСОБА_5 просив про визнання дій державного виконавця незаконними та визнання проведених прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 7 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову ОСОБА_5 Визнані недійсними результати електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення будівлі зерноскладу, площею 407,3 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1, які проведені 10 грудня 2015 року ДП "Сетам" та оформлені протоколом проведення електронних торгів № 133268 від 10 грудня 2015 року.

У касаційній скарзі ДП "СЕТАМ" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалення нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Указані вимоги апеляційним судом не дотримано.

Судом було установлено, що на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості на загальну суму 1 128 693 грн.

17 березня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та призначено ПП "Експерт-Рівне-Консалт" експертом.

Згідно висновку ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 13 травня 2015 року ринкова вартість об'єкта оцінки складає 202 208 грн.

Торгуючою організацією було визначено ДП "Сетам".

Перші торги не відбулися у зв'язку із відсутністю покупців, державною виконавчою службою було проведено уцінку (переоцінку) арештованого майна та визначеного його вартість у розмірі 161 766 грн 40 грн.

Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів № 133268 торги відбулися 10 грудня 2015 року, спірне майно продано за ціною 161 766 грн 40 коп.

Визнаючи недійсними результати прилюдних торгів, суд апеляційної інстанції виходив із положень ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" та вважав, що на момент проведення повторних торгів звіт від 13 травня 2015 року про оцінку майна втратив чинність; непроведення нової оцінки майна порушує право ОСОБА_5 щодо оскарження чи погодження нової оцінки вартості майна.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) . Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

У той же час, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, на період реалізації майна боржника, строк здійснення виконавчого провадження не обчислюється, а тому, строк чинності звіту про оцінку майна у такому виконавчому провадженні також не обчислюється під час реалізації майна.

При цьому слід прийняти до уваги, що порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна регулюється Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (z0427-14) (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 1 розділу І Тимчасового порядку організатор - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Зокрема, пунктами 1, 3 розділу II Тимчасового порядку визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження". Керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства документи передаються організатору для внесення інформації про проведення електронних торгів у систему електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання документів. Перевірка документів на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється.

Пунктом 1 розділу V Тимчасового порядку визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у систему електронних торгів. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

З матеріалів справи вбачається, що звіт про незалежну оцінку визначення ринкової вартості нежитлового приміщення будівлі зерноскладу, площею 407,3 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, було підписано суб'єктом оціночної діяльності 13 травня 2015 року, а вже 10 листопада 2015 року відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області ДП "СЕТАМ" було подано заявку щодо реалізації майна шляхом проведення електронних торгів.

З огляду на це слід дійти висновку, про те, що на час передачі майна на реалізацію організатору торгів 10 листопада 2015 року звіт про оцінку майна був чинним, а тому висновок апеляційного суду про втрату ним чинності є передчасним та таким, що ґрунтується на неповному з'ясуванні всіх обставин у справі та без належності оцінки всіх доказів.

Також ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційному суду слід було прийняти до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, та встановити такі факти під час вирішення даного спору: чи мало місце порушення норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, яким оспорюється результат торгів.

Без встановлення цих обставин у справі, висновок апеляційного суду про недійсність результатів електронних торгів, є передчасним.

Також, відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4838, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, при розгляді питання про дотримання при проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції у порушення ст. ст. 10, 212, 303, 316 ЦПК України, цих обставин у справі не перевірив.

Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, то рішення цього суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.