головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ситнік О.М., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у Житомирській області, про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 2 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 березня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 жовтня 2015 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Сири Черняхова" (далі - ТОВ "Сири Черняхова") було укладено договір № 07/15 про відступлення права вимоги та власності, відповідно до умов якого він як первісний кредитор зобов'язався передати на певних умовах та в обумовлені строки, визначені цим договором новому кредитору ТОВ "Сири Черняхова" документальні підтвердження внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у його заяві від 7 жовтня 2015 року про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 ч. 3 КК України слідчим СВ Романівського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_6, визначених порядком ст. 214 КПК України. За передане право власності та вимоги новий кредитор зобов'язався сплатити йому 5 млн. грн.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2015 року у справі № 290/1047/15-к задоволено його скаргу та зобов'язано прокуратуру Романівського району Житомирської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, про вчинення якого він, ОСОБА_5, повідомив у заяві від 7 жовтня 2015 року.

У зв'язку з невиконанням вимог вищезазначеної ухвали та невнесенням працівниками прокуратури Романівського району Житомирської області зазначених відомостей він не зміг виконати умови договору від 7 жовтня 2015 року в частині передачі новому кредитору документів та зазнав збитків у розмірі 5 млн. грн., які він просив стягнути з відповідача, а також 1 млн. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 2 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 3 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про задоволення його позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 7 жовтня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до прокурора Романівського району Житомирської області з заявою про вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ Романівського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_6 Відомості про це не були внесені прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2015 року задоволено скаргу ОСОБА_5 щодо бездіяльності органу прокуратури та зобов'язано прокурора Романівського району Житомирської області, правонаступником якої є Новоград-Волинська місцева прокуратура Житомирської області, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, про вчинення якого 7 жовтня 2015 року повідомив ОСОБА_5

Встановлено, що 7 жовтня 2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Сири Черняхова" було укладено договір № 07/15 про відступлення права вимоги та власності, умовами якого передбачено, що ОСОБА_5, як первісний кредитор, передає на певних умовах та в обумовлені строки, визначені цим договором ТОВ "Сири Черняхова", як новому кредитору, документальні підтвердження внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у його заяві від 7 жовтня 2015 року про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 ч. 3 КК України слідчим СВ Романівського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_6., визначених порядком ст. 214 КПК України. За передане право власності та вимоги новий кредитор сплачує первісному кредиторові обумовлену сторонами суму у розмірі 5 млн. грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативного-розшукових заходів, передбачених законами України Про оперативно-розшукову діяльність, Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та іншими актами законодавства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що працівниками прокуратури були вчинені дії, які відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є підставою для відшкодування завданої йому шкоди. До того ж ОСОБА_5 не надав доказів, які б свідчили про моральні страждання та негативний вплив внаслідок протиправної поведінки працівників прокуратури та про реальні зміни в його житті у зв'язку з невнесенням відомостей за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції, однак разом із цим звернув увагу на положення ч. ч. 1, 2 ст. 509, п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 1176 ЦК України та що порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений ст. 214 КПК України, а тому між особою, яка повідомила про скоєння кримінального правопорушення (у даному випадку позивачем) та органом, що здійснює досудове розслідування (відповідачем) цивільно-правові зобов'язання не виникли.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують.