головуючого суддів: Демяносова М.В., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про захист прав споживачів та визнання правочину неукладеним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") про захист прав споживачів та визнання кредитного договору від 12 березня 2008 року № ОД16/03/2008/840-К/22 неукладеним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про захист прав споживачів та визнання правочину неукладеним залишено без розгляду на підставі ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник позивача звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 січня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги (сплата судового збору).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року визнано неподаною та повернуто.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив з того, що представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 26 січня 2016 року, а саме: не сплачено судовий збір.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним, посилаючись у тому числі і на Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду про залишення позову без розгляду, представник позивача у січні 2016 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій також вказував про звільнення його від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Статтею 5 Закону Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ) визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів".

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп2007 (va11p710-07) зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (1618-15) , де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги з підстав не сплати судового збору, є передчасним, суперечить чинному законодавству та перешкоджає подальшому провадженню в справі щодо існуючого спору.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направлення справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7- задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року скасувати справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.