розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Шостої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 8 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року,

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_5 Після смерті діда відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. 26 травня 2003 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті він зробив розпорядження, яким заповів все своє майно в тому числі квартиру АДРЕСА_1 позивачу та ОСОБА_4 Зазначав, що ним пропущено шестимісячний термін для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку із тим, що він проживає в Російській Федерації, про смерть діда йому стало відомо лише в липні 2014 року.

Вважав, що строк подачі заяви про прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин та просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 8 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року, позов задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк - три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті ОСОБА_5

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із поважності причин, які унеможливили подачу позивачем в строк, визначений ст. 1270 ЦК України, заяви про прийняття спадщини.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла належна останньому на праві власності квартираАДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_3 є внуком померлого ОСОБА_5, на користь якого останній склав заповіт. Крім того, заповіт складено і на ОСОБА_4

Позивач своєчасно у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не звернувся.

Як встановлено судом, позивачем вказаний строк про прийняття спадщини пропущений з причин, що пов'язані із його проживанням на території Російської Федерації, що стверджується копією паспорта.

Ухвалюючи рішення про визначення ОСОБА_3 додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, суди вважали, що проживання останнього в іншій країні, необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця свідчать про поважність причин пропуску ним шестимісячного строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 4 листопада 2015 року (справа 6-1486цс15), які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів.

Погоджуючись з рішення місцевого суду, апеляційний суд на вказане уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про визнання причин, на які посилається позивач, а саме його проживання в іншій країні та необізнаність його про смерть спадкодавця такими, які позбавляли його можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Крім того, з обставин справи, встановлених судом, вбачається, що про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_5 позивачу стало відомо в липні 2014 року, проте з заявою про прийняття спадщини останній звернувся лише 29 грудня 2014 року шляхом подачі заяви через нотаріальну контору в м. Санкт-Петербурзі. При цьому жодних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися з заявою раніше даного строку, останнім не наведено.

Слід зауважити, що саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Викладене свідчить про передчасне постановлення апеляційним судом ухвали про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.