Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Ситнік О.М., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 червня 2016 року,

У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 8 вересня 2010 року б/н ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 25 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач погодився на те, що заява на отримання кредиту разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" договір про надання банківських послуг.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов цього договору утворилася заборгованість, розмір якої станом на 30 листопада 2015 року становить 51 538 грн 23 коп., і складається з: 24 763 грн 98 коп. - заборгованості за кредитом, 22 083 грн 86 коп. - заборгованості з відсотків за користування кредитом, 1 760 грн - заборгованості з пені та комісії, 500 грн - штрафу (фіксована частина), 2 430 грн 39 коп. - штрафу (процентна складова). Указану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ПАТ КБ "Приватбанк", стягнуто на його користь з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 8 вересня 2010 року у розмірі 51 538 грн 23 коп. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі судове рішення, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ПАТ КБ "Приватбанк" та стягнення на його користь з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 8 вересня 2010 року, у межах строку позовної давності, у розмірі 51 538 грн 23 коп.

Такий висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 червня 2016 року залишити без змін.